Експлорер-4
Експлорер-4 | |
---|---|
Основні параметри | |
COSPAR ID | 1958-005A |
NORAD ID | 00009 |
Виготівник | Лабораторія реактивного руху (англ. Jet Propulsion Laboratory) |
Оператор | Управління балістичних ракет армії США (англ. Army Ballistic Missile Agency) |
Тип апарата | вивчення Землі |
Штучний супутник | Землі |
Обертів | ~5'930 |
Дата запуску | 26 липня 1958 15:07 UTC |
Ракета-носій | Юпітер-Сі (Джуно-1) |
Космодром | Мис Канаверал, СК-5 |
Тривалість польоту | 454 доби |
Схід з орбіти | 23 жовтня 1959 |
Технічні параметри | |
Маса | 25,5 |
Розміри | довжин 2,03 м, діаметр 0,15 м |
Орбітальні дані | |
Тип орбіти | еліптична |
Велика піввісь | 7616,2 км |
Ексцентриситет | 0,127936 |
Нахил орбіти | 50,3° |
Період обертання | 110,2 хв |
Прилади | |
Прилади | два Лічильника Гейгера-Мюллера, п'ять температурних датчиків, акустичний датчик, детектор мікрометеоритів. |
«Експло́рер-4» (англ. Explorer — дослідник) — четвертий американський апарат за програмою «Експлорер», третій вдалий запуск. Інше позначення — «1958 Епсилон».
Прилади виготовила група науковців під керівництвом доктора Ван-Аллена. Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США Міністерства оборони США спочатку планувало запустити два супутники для дослідження радіаційних поясів Ван-Аллена і впливу на них ядерних вибухів та магнітосферу Землі загалом, однак було запущено тільки «Експлорер-4».
Опис
Конструкція була схожою на «Експлорер-1». «Експлорер-4» був циліндричної форми і мав прилади для першого детального вимірювання заряджених частинок (протонів і електронів), які потрапили до радіаційних поясів Землі. Відсік приладів монтувався у верхній частині четвертого ступеня, і виводився на орбіту разом із ним, тому в різних джерелах наводиться різна маса супутника, яким можуть вважати весь ступінь. У польоті апарат обертався зі швидкістю 750 обертів за хвилину навколо довгої осі і цим стабілізувався.
Дані передавались двома групами антен: передавач потужністю 60 мВт із частотою 108,03 МГц використовував антену Герца, що складалась із двох скловолоконних щілинних антен у корпусі супутника; передавач потужністю 10 мВт із частотою 108 МГц використовував чотири гнучкі антени, розташовані хрестовиною і випрямлені внаслідок обертання апарата.
Оскільки був доступним невеликий простір і вимагалась невелика маса, розроблялись і виготовлялись прості і високонадійні прилади з використанням транзисторів із германію і кремнію.
Ззовні відсік приладів був розфарбований білими і темнозеленими смугами для створення пасивного температурного контролю.
Політ
26 липня 1958 року 15:07 UTC Ракета-носій Юпітер-Сі (Джуно-1) з космодрому Канаверал успішно вивела супутник на орбіту з перигеєм 263 км і апогеєм 2213 км із періодом обертання 110,2 хв. Орбіта мала нахил 50,3°.
Передавач потужністю 10 мВт із частотою 108 МГц і пластиковий сцинтиляційний датчик припинили працювати 3 вересня 1958 року. Два лічильники Гейгера-Мюллера й інфрачервоний датчик на кристалі йодиду цезію нормально працювали до 19 вересня 1958 року. Передавач потужністю 60 мВт із частотою 108,03 МГц припинив передачу сигналів 5 жовтня 1958 року. Імовірно причиною збоїв стало виснаження хімічних батарей.
Супутник зійшов з орбіти 23 жовтня 1959 року після 454 діб польоту.
Джерела
- Каталог НАСА [Архівовано 16 вересня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Експлорер-4 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- п
- о
- р
1 • 2 • 3 • 4 • 5 • С-1 • 6 (С-2) • 7 (С-1a) • С-46 • 8 (С-30) • С-56 • 9 (С-56a) • С-45 • 10 (P-14) • 11 (С-15) • С-45a • С-55 • 12 (EPE-A) • 13 (С-55a) • 14 (EPE-B) • 15 (EPE-C) • 16 (С-55b) • 17 (AE-A) • 18 (IMP-A) • 19 (AD-A) • BE-A • 20 (IE-A) • 21 (IMP-B) • 22 (BE-B) • 23 (С-55c) • 24 (AD-B) • 25 (IE-B) • 26 (EPE-D) • 27 (BE-C) • 28 (IMP-C) • 29 (GEOS-A) • 30 (SE-A) • 31 (DME-A) • 32 (AE-B) • 33 (IMP-D) • 34 (IMP-F) • 35 (IMP-E) • 36 (GEOS-B) • 37 (SE-B) • 38 (RAE-A) • 39 (AD-C) • 40 (IE-C) • 41 (IMP-G) • 42 (SAS-A) • 43 (IMP-H) • 44 (SE-C) • 45 (SSS-A) • 46 (MTS-A) • 47 (IMP-I) • 48 (SAS-B) • 49 (RAE-B)• 50 (IMP-J) • 51 (AE-C) • 52 (IE-D) • 53 (SAS-C) • 54 (AE-D) • 55 (AE-E) • DAD-A • DAD-B • 56 (ISEE-1) • 57 (IUE) • 58 (HCMM) • 59 (ISEE-3/ICE) • 60 (SAGE) • 61 (Magsat) • 62 (DE-A) • 63 (DE-B) • 64 (SME) • 65 (CCE) • 66 (COBE) • 67 (EUVE) • 68 (SAMPEX) • 69 (RXTE) • 70 (FAST) • 71 (ACE) • 72 (SNOE) • 73 (TRACE) • 74 (SWAS) • 75 (WIRE) • 76 (TERRIERS) • 77 (FUSE) • 78 (IMAGE) • 79 (HETE-2) • 80 (WMAP) • 81 (RHESSI) • 82 (CHIPSat) • 83 (GALEX) • 84 (Swift) • 85 (THEMIS-A) • 86 (THEMIS-B) • 87 (THEMIS-C) • 88 (THEMIS-D) • 89 (THEMIS-E) • 90 (AIM) • 91 (IBEX) • WISE • NuSTAR • IRIS • GEMS • TESS • SPHEREx