Експлорер С-1
Експлорер С-1 | |
---|---|
Експлорер-7, однотипний Експлореру С-1 | |
Основні параметри | |
COSPAR ID | EXP-7X |
NORAD ID | F00070 |
Тип апарата | науковий |
Штучний супутник | Землі |
Обертів | 0 |
Дата запуску | 15 липня 1959, 17:37:03 UTC |
Ракета-носій | Джуно-2 |
Космодром | Мис Канаверал, СК-5 |
Технічні параметри | |
Маса | 41,4 |
Розміри | діаметр 75 см, висота 75 см |
«Експло́рер С-1» (англ. Explorer S-1 — дослідник), інші назви Explorer 7X, NASA S-1 — американський науковий космічний апарат типу С-1, невдало запущений за програмою «Експлорер»[1]. Апарат мав вимірювати сонячне випромінювання в рентгенівській і водневій лініях спектра, досліджувати енергетичні частинки і важкі первісні промені. Додатково апарат мав вивчати пробивну здатність мікрометеоритів, розпилення молекул і тепловий баланс Землі.
Опис
Апарат складався з двох зрізаних конусів зі скловолокна, приєднаних до центральної циліндричної алюмінієвої секції. Найбільший діаметр був 75 см, висота усього апарата 75 см. Дві перехрещені дипольні антени для телеметрії з потужністю 1 Вт і робочою частотою 20 МГц розташовувались всередині центральної секції та частково стирчали назовні. На нижній частині апарата була змонтована антена з робочою частотою 108 МГц, що використовувалась для роботи радіомаяка, На поверхні центральної секції розташовувались п'ять болометрів для вимірювання випромінювання сонячної енергії і три детектори мікрометеоритів з сульфіду кадмію. В основі верхнього конуса розташовувались циліндрична іонна камера з віконцем зі фториду літію і циліндрична камера рентгенівського випромінювання з берилієвим віконцем. Біля вершини верхнього конуса розташовувався лічильник Гейгера. У центральній частині верхнього конуса розташовувалась іонізаційна камера для реєстрації первісних космічних променів.
Живлення мали забезпечувати приблизно 3000 сонячних елементів, прикріплених до верхнього і нижнього конусів. Додатковим джерелом живлення були 15 нікель-кадмієвих акумуляторів, розташованих вздовж внутрішньої поверхні циліндричної секції, вони також мали допомагати підтримувати необхідну швидкість обертання, оскільки стабілізація мала здійснюватись обертанням апарата навколо поздовжньої осі.
Запуск
15 липня 1959 року о 17:37:03 UTC ракетою-носієм «Джуно-2» з космодрому «Мис Канаверал» відбувся запуск апарата серії «Експлорер»[2]. Після запуску несправність електричної системи відключила систему управління, тому відповідальний за безпеку польоту видав команду на самознищення ракети після 5,5 с польоту.
Джерела
- Експлорер С-1 [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.] Каталог НАСА(англ.)
- Експлорер-7 [Архівовано 28 березня 2012 у Wayback Machine.] Каталог НАСА(англ.)
- С-1 Енциклопедія астронавтики(англ.)
- Експлорер С-1 Космічна енциклопедія(англ.)
Примітки
- п
- о
- р
1 • 2 • 3 • 4 • 5 • С-1 • 6 (С-2) • 7 (С-1a) • С-46 • 8 (С-30) • С-56 • 9 (С-56a) • С-45 • 10 (P-14) • 11 (С-15) • С-45a • С-55 • 12 (EPE-A) • 13 (С-55a) • 14 (EPE-B) • 15 (EPE-C) • 16 (С-55b) • 17 (AE-A) • 18 (IMP-A) • 19 (AD-A) • BE-A • 20 (IE-A) • 21 (IMP-B) • 22 (BE-B) • 23 (С-55c) • 24 (AD-B) • 25 (IE-B) • 26 (EPE-D) • 27 (BE-C) • 28 (IMP-C) • 29 (GEOS-A) • 30 (SE-A) • 31 (DME-A) • 32 (AE-B) • 33 (IMP-D) • 34 (IMP-F) • 35 (IMP-E) • 36 (GEOS-B) • 37 (SE-B) • 38 (RAE-A) • 39 (AD-C) • 40 (IE-C) • 41 (IMP-G) • 42 (SAS-A) • 43 (IMP-H) • 44 (SE-C) • 45 (SSS-A) • 46 (MTS-A) • 47 (IMP-I) • 48 (SAS-B) • 49 (RAE-B)• 50 (IMP-J) • 51 (AE-C) • 52 (IE-D) • 53 (SAS-C) • 54 (AE-D) • 55 (AE-E) • DAD-A • DAD-B • 56 (ISEE-1) • 57 (IUE) • 58 (HCMM) • 59 (ISEE-3/ICE) • 60 (SAGE) • 61 (Magsat) • 62 (DE-A) • 63 (DE-B) • 64 (SME) • 65 (CCE) • 66 (COBE) • 67 (EUVE) • 68 (SAMPEX) • 69 (RXTE) • 70 (FAST) • 71 (ACE) • 72 (SNOE) • 73 (TRACE) • 74 (SWAS) • 75 (WIRE) • 76 (TERRIERS) • 77 (FUSE) • 78 (IMAGE) • 79 (HETE-2) • 80 (WMAP) • 81 (RHESSI) • 82 (CHIPSat) • 83 (GALEX) • 84 (Swift) • 85 (THEMIS-A) • 86 (THEMIS-B) • 87 (THEMIS-C) • 88 (THEMIS-D) • 89 (THEMIS-E) • 90 (AIM) • 91 (IBEX) • WISE • NuSTAR • IRIS • GEMS • TESS • SPHEREx