Stewart SF01

Stewart SF01
Stewart SF 1 01
Серія Формула-1
Інженер (и) Алан Дженкінс (технічний директор)
Еґбал Гаміді (голова відділу аеродинаміки)
Конструктор Stewart
Наступна Stewart SF02
Технічні характеристики
Шасі Вуглецеве волокно та стільникова композитна структура
Підвіска (передня) Подвійні поперечні важелі, амортизатори з штовхальним стрижнем
Підвіска (задня) Подвійні поперечні важелі, амортизатори з штовхальним стрижнем
Двигун Ford JD Zetec-R V10 3 л.(2994 см3)
Потужність 710 к.с. (при 15 000 об./хв.)
Трансмісія Stewart/Xtrac, шестиступінчаста поздовжньо секвентальна напівавтоматична
Пальне Texaco
Мастила Texaco
Шини Bridgestone
Диски BBS
Історія виступів
Команда HSBC Malaysia Stewart Ford
Пілоти 22. Бразилія Рубенс Баррікелло
23. Данія Ян Магнуссен
Дебют Гран-Прі Австралії 1997
Остання гонка Гран-Прі Європи 1997
 Гонки   Перемоги    Подіуми    Поули   Найшв.  
17 0 1 0 0
Кубок конструкторів 0 (9-ті в 1997)
Чемпіон світу 0 (Рубенс Баррікелло, 13-ий в 1997)


Stewart SF01 — болід Формули-1 команди Stewart, спроєктований під керівництвом Алана Дженкінса для участі в сезоні 1997 року. Автомобіль став першим в історії новоствореної команди триразового чемпіона світу Джекі Стюарта та його сина Пола.

Проєктування та презентація

Проєктуванням боліду нової команди займалася група інженерів під керівництвом Алана Дженкінса, що раніше займав посаду технічного директора Footwork.

Автомобіль було представлено публіці на офіційній презентації команди 19 грудня 1996 року в Лондоні.

Сезон

SF01 Яна Магнуссена в музеї траси Донінгтон Парк, Великобританія.
SF01 Яна Магнуссена в музеї траси Донінгтон Парк, Велика Британія.

Протягом сезону команда показала себе з кращої сторони та змогла закріпитися у складі середньої групи учасників. Автомобіль на деяких етапах був достатньо швидким, щоб давати пілотам надію на очки. Так, Рубенс Баррікелло взяв на себе роль лідера команди та декілька разів зміг продемострувати свою швидкість, як, наприклад, на третьому етапі сезону в Аргентині, де зміг зайняти 5 позицію в кваліфікації,[1] або на етапі в Канаді, де Баррікелло поступився кваліфікаційним часом лише Ferrari Міхаеля Шумахера та Williams Жака Вільнева.[2] Ян Магнуссен часто не міг підтримувати швидкість Барікелло на етапах та лише раз за сезон зміг стартувати з першої десятки. Найкращу кваліфікацію пілоти Stewart Grand Prix змогли провести на етапі в Австрії, де під кінець дощової суботньої сессії змогли показати 5-й та 6-й результат. Однак його не вдалося реалізувати в гонці.[3]

Найкращою гонкою ж сезону став Гран-Прі Монако, що другий рік поспіль проходив у дощових умовах. Рубенс Баррікелло зміг втримати машину на вологій трасі та уникнути численних аварій, що принесло йому друге місце і перший подіум команді всього в 5-й гонці з початку існування.[4]

Загалом, не зважаючи на швидкість, що подекуди з'являлася, надійність увесь сезон залишалася основною ахілесовою п'ятою команди. З 34 спроб участі в Гран-прі, пілотам вдалося доїхати до фінішу лише 8 разів і в більшості випадків причиною сходів з дистанції були механічні проблеми. Здобути очки після Гран-Прі Монако так більше і не вдалося.[5]

Команда закінчила сезон з шістьма очками та зайняла дев'яте місце в Кубку Конструкторів сезону 1997.[6] Не зважаючи на такий підсумок, результат сезону задовольнив головних акціонерів із компанії Ford та сім'ю Стюартів, тож контракти з пілотами та основними працівниками інженерного складу було продовжено ще на рік для розвитку потенціалу.[7]

Результати

Легенда до таблиці  
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
ТТР Брав участь тільки в тренуваннях
тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло
Рік Команда Двигун Шини Пілоти 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Очки Місце
1997 HSBC Malaysia Stewart Ford Ford VJ Zetec-R V10 B АВС БРА АРГ СМР МОН ІСП КАН ФРА ВЕЛ НІМ УГО БЕЛ ІТА АВТ ЛЮК ЯПО ЄВР 6 9
Бразилія Рубенс Баррікелло Схід Схід Схід Схід 2 Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід 13 14 Схід Схід Схід
Данія Ян Магнуссен Схід Схід 10 Схід 7 13 Схід Схід Схід Схід Схід 12 Схід Схід Схід Схід 9
Джерело:[5]

Примітки

  1. 1997 Argentine Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (брит.). Процитовано 8 січня 2024.
  2. 1997 Canadian Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (брит.). Процитовано 8 січня 2024.
  3. 1997 Austrian Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (брит.). Процитовано 8 січня 2024.
  4. Argentine GP, 1997. www.grandprix.com (англ.). Процитовано 8 січня 2024.
  5. а б Stewart SF01 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 8 січня 2024.
  6. 1997 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 8 січня 2024.
  7. Magazine, Speedsport. FIA Formula 1 World Championship - 1998: Entrylist. www.speedsport-magazine.com (англ.). Процитовано 8 січня 2024.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Stewart SF01


  • п
  • о
  • р
Велика Британія Stewart Grand Prix
Засновники
Джекі Стюарт
Пол Стюарт
Персонал
Алан Дженкінс
Гері Андерсон
Пілоти
Бразилія Рубенс Баррікелло
Велика Британія Джонні Герберт
Данія Ян Магнуссен
Нідерланди Йос Ферстаппен
Боліди Формули-1
SF01
SF02
SF3
  • п
  • о
  • р
« попередні
Боліди Формули-1 сезону 1997
наступні »
  • Arrows A18
  • Benetton B197
  • Ferrari F310B
  • Jordan 197
  • Lola T97/30
  • McLaren MP4/12
  • Minardi M197
  • Prost JS45
  • Sauber C16
  • Stewart SF01
  • Tyrrell 025
  • Williams FW19