Linux Terminal Server Project
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2020) |
Linux Terminal Server Project (LTSP) — вільно поширюваний додатковий пакунок для Linux з відкритим сирцевим кодом, який дозволяє декільком людям з малопотужними комп'ютерами (терміналами) використовувати обчислювальні потужності одного, продуктивнішого комп'ютера (сервера). При цьому, всі застосунки запускаються на сервері, а термінали, які ще називають тонкими клієнтами (або x-терміналами), просто приймають відеоряд, що надсилається сервером, і окрім нього нічого не обробляють. Як правило, терміналом є малопотужний комп'ютер, в котрому навіть може бути відсутнім жорсткий диск, унаслідок чого він може працювати тихіше, ніж звичайний настільний комп'ютер.
Технологія тонких клієнтів широко застосовується, наприклад, у школах. При браку в школі комп'ютерів, організація нових тонких клієнтських машин є дешевшою, ніж закупівля повноцінних комп'ютерів. А якщо постає питання оновлення комп'ютерної техніки, то можна його відкласти, переконфігурувавши комп'ютери в тонкі клієнти, оскільки навіть відносно повільний процесор має достатню продуктивність для ролі тонкого клієнта. І тоді досить придбати один потужний комп'ютер, який виконуватиме роль сервера для інших.
Окрім економії засобів, освітня установа також отримує більше контролю над використанням учнями обчислювальних ресурсів. Прикладами використання LTSP є AbulÉdu, Edubuntu, K12LTSP і Skolelinux. LTSP підтримують компанії Cutter project та Deworks.
Засновником і керівником проекту LTSP є Джим Макквіллан (Jim McQuillan). LTSP поширюється на умовах GNU General Public License.
Процес завантаження
- На LTSP-сервері у середовищі chroot готується мінімальна операційна система на базі Linux і X Window System.
- Завантаження мінімального оточення:
- або з жорсткого диска/usb-диска чи CD-ROM комп'ютер завантажує ядро Linux, яке ініціалізує устаткування;
- або, в разі тонкого клієнта, використовується мережеве завантаження з PXE — частиною прошивки мережевої карти, яка за протоколом DHCP отримує свою IP-адресу та адресу завантажувального сервера (LTSP-сервер).
Завантажувач отримує ядро і initrd за протоколом TFTP з LTSP-сервера. Ядро заново отримує свою ip-адресу та адресу сервера, з якого можна підключити кореневу файлову систему (підготовлену заздалегідь в chroot), після чого монтує її за протоколом Network File System (NFS) або Network Block Device (NBD).
- Завантажена система запускає графічну систему X Window System та XDMCP. Починаючи з 5-ї версії LTSP, клієнт спочатку встановлює SSH-тунель до графічного оточення LTSP-сервера, через який локально запускає LDM (LTSP Display Manager). З цієї миті програми запускаються на LTSP-сервері, а виведення та керування виконується на клієнті.
Історія
Призначення | LTSP 4 | LTSP 5 (MueKow) |
---|---|---|
Протокол передавання графіки | XDMCP | ssh -X |
Віддалений вхід (X display manager[en]) | KDM/GDM | LTSP Display Manager (LDM)][2] |
Метод дистриб'юції | LTSP tarball | Native distribution |
Коренева файлова система | NFS | Network block device[en] (NBD) |
Сервер автентифікації | сервер XDMCP | сервер SSH |
Починаючи з LTSP версії 5, підтримується не лише робота в режимі тонкого клієнта, але також і робота в режимі товстого клієнта.
Див. також
Джерела
- ↑ Jonathan Carter (and others). Ubuntu LTSP Tour: Technical differences (between LTSP 4 and 5) [Архівовано 3 березня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 20 листопада 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
- Домашня сторінка проекту LTSP [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- K12Ltsp [Архівовано 20 червня 2009 у Wayback Machine.]
- SkoleLinux [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
|