Issues

Issues
Студійний альбом
Виконавець	Korn
Дата випуску	16 листопада 1999
Записаний	1999
Жанр	ню-метал
Тривалість	53:16
Мова	англійська
Лейбл	Immortal Recordsd і Epic Records
Продюсер	Брендан О'Браєнd
Хронологія Korn
Попередній Follow the Leader (1998) Untouchables (2002) Наступний

Issues (укр. Проблеми) — четвертий студійний альбом рок-гурту Korn, виданий 1999 року на лейблі Immortal Records / Epic Records.

Наприкінці дев'яностих років Korn були одним з найбільш популярних американських рок-гуртів в жанрі ню-метал. Їхні альбоми видавалися мільйонним накладом, а пісні постійно транслювалися на музичних телеканалах та радіостанціях. Четвертий альбом мав стати наступником платівки Follow the Leader (1998), яка посіла перше місце в хіт-парадах та здобула декілька нагород «Греммі», зробивши із музикантів Korn суперзірок.

У вокаліста Джонатан Девіса незадовго до цього народився син, тому він відмовився від алкоголю та наркотиків і вперше створював пісні повністю тверезим. Для підтримування жорсткої дисципліни в студії було запрошено продюсера Брендана О'Браєна, який допоміг гуртові зосередитися на роботі, а не на вечірках. Протягом трьох місяців було створено шістнадцять пісень, що склали концептуальний альбом, в якому відображалися божевільні думки фронтмена під час різкої детоксикації.

Альбом Issues вийшов 16 листопада 1999 року та очолив американський хіт-парад Billboard 200. Частиною рекламної кампанії були конкурс MTV на найкращу обкладинку, участь Korn в епізоді мультсеріалу «Південний парк» та концерт у відомому гарлемському театрі «Аполло». За перший тиждень в США було продано понад 500 тис. примірників Issues, а за місяць платівка стала тричі платиновою. На пісні «Falling Away from Me», «Make Me Bad» та «Somebody Someone», що вийшли як сингли та стали гучними хітами, було знято відеокліпи.

Попри неоднозначні відгуки музичних критиків одразу після виходу Issues, з часом він став вважатися одним з найкращих альбомів в дискографії гурту, поступаючись лише Korn (1994) та Follow the Leader (1998), та однією з найяскравіших робіт у жанрі ню-метал.

Створення альбому

Передумови

Американський музичний колектив Korn був одним з провідних гуртів альтернативного металу середини 1990-х років. Його заснували 1993 року музиканти каліфорнійського метал-гурту LAPD — гітаристи Джеймс Шаффер (Манкі) та Браян Велч (Гед), бас-гітарист Реджинальд Арвізу (Філді) та барабанщик Девід Сільверія — та вокаліст іншого місцевого колективу Sexart Джонатан Девіс. Демо-запис гурту привернув увагу лейблу Epic Records, і 1994 року на імпринті Immortal Records вийшов дебютний альбом Korn з однойменною назвою. Музиканти виконували важку музику на низько настроєних семиструнних гітарах із депресивними та похмурими текстами, заклавши основи стилю ню-метал^[1].

Дві наступні платівки перетворили Korn з андеграундного колективу на рок-зірок. Life is Peachy (1996) із хітом «A.D.I.D.A.S.» принесла гурту першу номінацію на «Греммі» та третю позицію в американському чарті альбомів, а Follow the Leader (1998) закріпила успіх, дебютувавши на першому місці в хіт-параді Billboard 200. Відеокліпи «Got the Life» та «Freak on a Leash» постійно транслювалися на музичному телеканалі MTV, а останній приніс Korn першу нагороду «Греммі». Концертний тур Family Values за участі Limp Bizkit, Ice Cube та Rammstein зміцнив позиції Korn на світовій рок-сцені, а альбом Follow the Leader став мультиплатиновим із понад 10 млн проданих примірників по всьому світу^[1].

Зворотньою стороною вибухової популярності Korn стала алкогольна залежність вокаліста Джонатана Девіса. Рік за роком його психічне здоров'я погіршувалося, траплялися панічні атаки, і щоб з цим впоратися, він зловживав метамфетамінами та спиртними напоями. Девіс роками безрезультатно намагався боротися з залежністю^[2], але зміг подолати шкідливу звичку лише після народження сина Натана 1998 року^[3]. «Мені прописали прозак. Я почав приймати його пів року тому. Довелося починати з дитячих доз, до того ж я вживаю його в рідкому вигляді, тому що не люблю таблетки. Це робить мене щасливим і нормальним. Тепер я можу впоратися з усім» — зізнався Девіс в інтерв'ю 1999 року^[2].

Запис альбому

Попередній альбом Korn Follow the Leader вийшов 1998 року, а вже на початку 1999 гурт розпочав роботу над наступним. За словами Девіса, «ми хотіли бути як Led Zeppelin та випускати альбом щороку, як і вони свого часу. Ми б гастролювали, завершували цикл, і починали б новий альбом»^[4]. Велш, Шаффер, Арвізу та Сільверія почали джемувати та створювати музику для нових пісень на початку року. Девіс доєднався до них в репетиційній студії лише в червні, і вже за місяць Korn вирушили в студію звукозапису, де розпочали запис^[5].

Всі альбоми Korn, які виходили до цього, створювалися під впливом алкоголю та наркотиків, але Issues став першою платівкою, яку Джонатан Девіс записав повністю тверезим. Замість використання «модних» та дорогих реабілітаційних клінік співак вдався до звичайної детоксикації, покладаючись на власну силу волі. Також було вирішено залучити продюсера Брендана О'Браєна, відомого тим, що він забороняв підопічним розважатися під час студійної роботи^[4]. Атмосфера в студії дійсно суттєво відрізнялася від запису попереднього альбому і музиканти були зосереджені на роботі, а не на розгульних вечірках^[3]. На думку гітариста Korn Джеймса Шаффера, О'Браєн відіграв важливу роль у створенні платівки, допомігши досягнути правильного звучання та мотивуючи музикантів^[5]. Джонатан Девіс також відзначив, що продюсер зміг зробити пісні та процес їхнього запису простими й зрозумілими, закликаючи не замислюватися над кожним з аспектів занадто довго^[6]. Студійна робота тривала близько трьох місяців, протягом яких було записано 16 пісень^[5]. Основні сесії відбулися в голівудській студії A&M Studios, а завершено запис було у власній студії Брендана О'Браєна в Атланті^[4].

Учасники запису

Авторські права на всі пісні 1999. Пісні написані Korn Авторські права захищені Goathead? Music та Zomba Enterprises, Inc. (ASCAP) Інтермедії створені Tron Korn це: Джонатан Девіс — вокал, волинка Філді — бас-гітара Манкі — гітари Гед — гітари Девід Сільверія — барабани Додаткові барабани — Джонатан Девіс Додаткове програмування драм-лупів — Джонатан Девіс, Філді, Джеффі Лубе Продюсував та зводив Брендан О'Браєн Записав Нік Дідія Додаткова звукорежисура та редагування — Тобіас Міллер Записано в A&M Studios, Голлівуд, Каліфорнія (асистент Браян Кук) і Southern Tracks Recording, Атланта, Джорджія (2-й інженер Раян Вільямс; асистент Карл Егсікер) Зведено в Southern Tracks Recording, Атланта, Джорджія Мастеринг — Стівен Маркуссен, студія A&M Mastering Studios, Голлівуд, Каліфорнія Цифрове редагування — Ендрю Гарвер Виконавчі продюсери: Джефф Кватінец і The Firm A&R: Каз Уцуномія для Epic Пітер Каціс для The Firm Маркетинговий і креативний директор для The Firm: Гейл Булвер Координатори виробництва: Ерін Хейлі та Шеріл Монделло Менеджмент: The Firm Беверлі-Гіллз, Каліфорнія Координатори управління: Рейчел Рот і Кейлін Маккарті Бізнес-менеджмент: Майкл Оппенгейм, Gudvi Chapnick & Oppenheim Шерман-Окс, Каліфорнія

Юридичне представництво: Джин Саломон, Mitchell Silberberg & Knupp Лос-Анджелес, Каліфорнія Арткерівник: Еймі Маккулі Переможець конкурсу обкладинок MTV: Альфредо Карлос Фіналісти: Вінс Куо, Джаміль «Фенікс» Кларк і Бред Ламберт Фото: Кевін Керслейк Система препродакшна: Schubert Systems Інженер препродакшни: Кріс Берд Репетиційна студія: SST Studios, Лонг-Біч, Каліфорнія Студійний гітарний технік: Майкл Віллаловос Студійний барабанний технік: Джад Каліш Фан-клуб Korn: Fans UV Korn Лос-Анджелес, Каліфорнія Сайт Korn: http://www.korn.com Команда Korn: Скіп Рікерт, Лок, Джошуа Аллен, Каре Беар, Денні Гамільтон, Грем Холмс, Білл Шеппелл, Скотт Таттер, Джастін Коллі, Како, Девід Лі, Джадд Каліш, Білл Сіткевич, Нік Лео, Ден «Leatha Love» Берд, Джим Містлер, Френк Моріарті, Білл Бойд, «Джей» Денніс, Люк Уллетт, Саймон «Brown Guy» Пагані, Білл Конте Обладнання Korn: Ibanez, підсилювачі Mesa Boogie, струни Dean Markley, кабелі Monster Cable, барабанні палички Vater, барабани Tama, тарілки Paiste, Korg, мікрофони Shure Brothers, Roland, Electro Harmonix, підсилювачі Line 6 Korn хоче подякувати нашій родині, друзям і всім, хто допомагав нам протягом багатьох років «Korn» і є зареєстрованою торговою маркою Korn partnership Каталог Korn також включає: Korn (66633) Life Is Peachy (67554) Follow the Leader (69001) Family Values Tour '98 — альбом (69904) та відео (50188) Who Then Now — відео (50153)

Зміст альбому

Музика і тексти

Фрагмент пісні «Falling Away from Me» (1999)

Day, is here fading
That's when, I would say
I flirt with suicide
Sometimes kill the pain
I can always say
It's gonna be better tomorrow
Falling away from me
Falling away from me

Переклад

День гасне
Саме тоді, я б сказав
Я фліртую з самогубством
Іноді вбиваючи біль
Я завжди можу сказати
Завтра буде краще
(Життя) залишає мене
(Життя) залишає мене

---

При проблемах гляньте в довідку.

Музична стилістика Issues продовжувала напрямок, започаткований на попередньому альбомі Follow the Leader. Korn грали альтернативний метал на низько настроєних семиструнних гітарах, поєднуючі різкі атональні рифи із мелодійними хуками, фанковими партіями бас-гітари, елементами електронної музики та «змученим» співом Джонатана Девіса. Музиканти свідомо хотіли зробити звучання нового альбому знайомим шанувальникам: «Коли ви слухаєте цю платівку, ви не обернетеся і не спитаєте: „Чорт, хто це такі?“ Ви отримаєте те, що хотіли почути»^[5]. Щодо відмінностей, на Issues стало менше елементів хіп-хопу та реп-року; в цьому жанрі лідерами залишалися їхні друзі та колеги з Limp Bizkit^[7][8]. Платівка вийшла ближчою до хеві-металу або прогресивного року, містивши складніші пісні із численими змінами темпу та музичного розміру^[9][10]. Змінилася й манера виконання Джонатана Девіса, який замість речитативу більше співав на різні голоси, поєднуючи високий та майже «жіночий» чистий вокал та низьке грубе гарчання^[10][8]. Музичні оглядачи помічали на Issues вплив Nine Inch Nails (насичене та брудне звучання)^[11][12], Soundgarden (мелодії та «великі» гранджові приспіви)^[11] та раннього Marilyn Manson (індустріальна музика із готичним вокалом)^[10], а в журналі Entertainment Weekly альбом навіть порівняли з «Queen, які зробили кавер на Melvins»^[9].

Тексти відображали нестабільний психічний стан Девіса, який він долав за допомогою антидепресантів, припинивши вживати алкоголь. Співак був занепокоєний тим, що вживання ліків може вплинути на його креативність, але на його щастя, цього не сталося^[5]. Як і на попередніх альбомах, Девіс присвячував тексти похмурим та депресивним темам, торкаючись питань домашнього насильства, вбивств, згвалтувань, інцесту, зраненої психіки, відносин між батьками та дітьми, і передаючи цілу гаму почуттів, притаманним підліткам, як то біль, страждання, депресія, параноя або думки про самогубство^{[11][9][13][8]}. Пригнічений настрій пісень вирізняв Korn серед інших тогочасних реп-рокових колективів, таких як Rage Against the Machine, що приділяли увагу політиці, або Limp Bizkit, чиї тексти зазвичай мали гумористичний характер^[10]. Серед нових тем, які з'явилися в Issues — вплив слави та відносини з фанатами гурту^[11], а також боротьба Девіса з алкогольною залежністю^[9]. Сам співак визнавав, що Issues став концептуальним та автобіографічним альбомом, в якому зображено, як він божеволіє, відмовившись від алкоголю та наркотиків^[6].

Для створення обкладинки альбому на телеканалі MTV було оголошено конкурс: будь-хто міг надіслати свій варіант, або абстрактне зображення, або стилізовані малюнки членів гурту^[3]. Надійшло приблизно 6 тис. робіт, що зберігалися в окремій кімнаті, яку відвідували учасники Korn та складали в окремі купи зображення, що їм сподобалися^[4][14][15]. В прямому ефірі на шоу MTV «Total Request Live» (TRL) було оголошено, що переможцем та володарем чеку на 10 тис. доларів став Альфред Карлос та його картина із лялькою-мотанкою із пошарпаної тканини, надіслана на конкурс у коробці з-під піци. Роботи трьох інших «фіналістів» використовувалися для спеціальних видань платівки^[2]. Лялька, зображена на основній обкладинці Issues, врешті решт стала вважатися одним з символів гурту, а Джонатан Девіс називав її «нашим Едді», посилаючись на маскота Iron Maiden^[4].

Назву альбому «Issues» (укр. Проблеми) пов'язували із негараздами в житті фронтмена Korn. В британському журналі NME Джонатана Девіса порівняли із важкою дитиною, про яку, використовуючи професійний сленг психологів, можна сказати «В нього проблеми» (англ. He's got issues)^[16]. У газеті New York Daily News також звернули увагу на термін «проблеми», що використовується психологами, зауваживши: «Не дивно, що метал-гурт обрав для свого четвертого альбому саме таку назву»^[10].

Альбом складається з шістнадцяти пісень загальною тривалістю близько 53 хвилин. Окрім звичних багатохвилинних композицій, альбом містив декілька коротких інтерлюдій, які, за словами Девіса, відображали дивні думки, що виникали в його голові у стані різкої детоксикації^[4]. Їхнє авторство належить віртуальному колективу «Tron», що складався з Джонатана Девіса та Брендана О'Браєна, які експериментували з електронною музикою, звуковими петлями, ударними та клавішними інструментами. Жартівлива назва «Tron» означала, що при запису використовувалися інструменти, назви яких закінчувалися на «-трон», як то мелотрон або оркестрон^[4].

Альбом відкриває хвилинна композиція «Dead» (укр. Мертвий), в якій під акомпанемент волинок та трип-хопового барабанного біта Джонатан Девіс шепоче «Все, чого я хочу в житті, це бути щасливим», після чого вступає госпел-хор, який проголошує «Це навіть смішно, наскільки ж все може бути погано»^[9][16][18]. Провідний сингл з альбому «Falling Away from Me» (укр. Залишає мене) розпочинається з атмосферної мелодії на клавішних, але швидко переходить до важких гітарних рифів. Емоційний текст присвячений домашньому насильству, жертва якого співає «Вони тиснуть на мене, вони нікуди не дінуться», а у приспіві додає «Бий мене, бий мене / Вниз, вниз / У землю»^[19]. У композиції «Trash» (укр. Сміття) ролі змінюються, головним персонажем стає людина, яка скаржиться на наявність совісті та визнає, що «маленькі дівчатка змушують мене відчувати себе таким збудженим»^[16][20]. Коротка, повільна та похмура «4 U» (укр. Для вас), схожа на атмосферну баладу у стилі Pink Floyd, є зверненням до фанатів гурту: «Ви ніколи не дізнаєтеся, що я зробив для вас»^[11][20]. Тема популярності продовжується у «Beg for Me» (укр. Благати мене), де фронтмен Korn розповідає про негативні наслідки слави: на нього постійно дивляться оточуючі, через що в голові з'являються «злі голоси»^[5].

Пісня «Make Me Bad» (укр. Робить мені боляче), що стала другим синглом з альбому, поєднує хіп-хопові ритми та важкі гітарні рифи. Джонатан Девіс розмовляє сам із собою на різні голоси, розмірковуючи про власні погані звички та сприйняття себе самим собою та оточуючими^[21]. Після короткої інтерлюдії «It's Gonna Go Away» (укр. Воно піде) йде енергійна «Wake Up» (укр. Прокидайтеся!), присвячена проблемам всередині колективу: співак спочатку кричить «Прокидайтеся!», а потім запевняє інших учасників гурту, що «Ви мої брати, і за кожного я б помер!»^[10][20] Наступна проміжна композиція із промовистою назвою «Am I Going Crazy?» (укр. Чи я сходжу з розуму?) переходить у «Hey Daddy» (укр. Привіт, тато), своєрідну варіацією пісні «Daddy» з дебютного альбому гурту^[5].

Заключну третину альбому відкриває «Somebody Someone» (укр. Хтось, хто-небудь), повільна та важка композиція з драйвовою ритм-секцією, що описує стосунки із людиною, яка не відповідає взаємністю: «Я не можу дозволити тобі виграти / Я просто спостерігаю за тобою / І я не знаю, що робити / Почуваюся дурнем всередині!»^[20][19] Після «No Way» (укр. Немає виходу) йде «Let's Get This Party Started» (укр. Почнемо вечірку), як складається з трьох несхожих частин: вступу зі страждальним голосом Девіса, передприспіву у жанрі нью-вейв та приспіву із хіп-хоповим барабанним бітом^[21]. Інтерлюдія «Wish You Could Be Me» (укр. Опинись на моєму місці) знову описує болісні наслідки слави^[10]. Передостання композиція «Counting» (укр. Рахувати) містить критику на адресу діячів музичної індустрії, які ошукують артистів^[10]. Завершальна пісня «Dirty» (укр. Брудний) є наближеною до індастріал-року та закінчується чотирма хвилинами білого шуму^[3][21].

Бонус-диск до альбому містив п'ять композицій. Чотири з них були переробками вже відомих пісень: радіоверсія «A.D.I.D.A.S.», електронні ремікси «Good God» та «Got the Life», а також концертна версія «Twist/Chi». Єдиною новинкою стала «Jingle Balls», кавер-версія різдвяного хіта «Jingle Bells»^[22].

Тижневі чарти

Чарт (1999)	Найвища позиція
Австралія Australian Albums (ARIA)[23]	1
Австрія Austrian Albums (Ö3 Austria)[24]	13
Бельгія Belgian Albums (Ultratop Flanders)[25]	28
Бельгія Belgian Albums (Ultratop Wallonia)[26]	44
Канада Canadian Albums (Billboard)[27]	2
Нідерланди Dutch Albums (MegaCharts)[28]	13
Європа Europe (European Top 100 Albums)[29]	8
Фінляндія Finnish Albums (Suomen virallinen lista)[30]	4
Франція French Albums (SNEP)[31]	12
Німеччина German Albums (Offizielle Top 100)[32]	9
Греція Greek Albums (IFPI)[33]	20
Угорщина Hungarian Albums (MAHASZ)[34]	28
Ісландія Icelandic Albums (Tonlist)[35]	2
Італія Italian Albums (FIMI)[36]	41
Японія Japanese Albums (Oricon)[37]	19
Норвегія Norwegian Albums (VG-lista)[38]	10
Нова Зеландія New Zealand Albums (Recorded Music NZ)[39]	2
Португалія Portuguese Albums (AFP)[40]	2
Шотландія Scottish Albums (OCC)[41]	37
Швеція Swedish Albums (Sverigetopplistan)[42]	42
Швейцарія Swiss Albums (Schweizer Hitparade)[43]	86
Велика Британія UK Albums (OCC)[44]	37
Велика Британія UK Rock & Metal Albums (OCC)[45]	1
США Billboard 200[46]	1

Річні чарти

Хіт-парад (1999)	Позиція
Australian Albums (ARIA)[47]	18
Canada Top Albums/CDs (RPM)[48]	98
Хіт-парад (2000)	Позиція
Belgian Albums (Ultratop Flanders)[49]	98
Canadian Albums (Nielsen SoundScan)[50]	134
US Billboard 200[51]	19

Сертифікацї

Регіон	Сертифікація	Продажі
Австралія (ARIA)[52]	2× Платиновий	140 000^
Канада (Music Canada)[53]	2× Платиновий	200 000^
Німеччина (BVMI)[54]	Золотий	150 000^
Нідерланди (NVPI)[55]	Золотий	50 000^
Нова Зеландія (RIANZ)[56]	Платиновий	15 000^
Польща (ZPAV)[57]	Золотий	50 000*
Велика Британія (BPI)[58]	Золотий	100 000*
США (RIAA)[59]	3× Платиновий	3 000 000^
*продажі, що базуються лише на сертифікаціях ^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях

Перший сингл «Falling Away From Me» потрапив до епізоду анімаційного серіалу «Південний парк» під назвою «Чудова загадка гурту Korn про піратського привида», що транслювався 27 жовтня 1999 року. Він був пародією на інший мультсеріал «Скубі-Ду», а Korn грали роль членів корпорації «Таємниця»^[3].

Незадовго до виходу альбому, попри застереження «адвокатів та корпоративного естеблішменту», гурт завантажив MP3-файл із синглом «Falling Away from Me» на свій сайт. Korn звернулися до своїх шанувальників, закликаючи їх послухати сингл та розіслати листа десяти своїм друзям із проханням зробити те ж саме. Музиканти пообіцяли, що за кожен підпис у гостьовій книзі на сайті гурту вони передадуть пожертву дитячим організаціям. Активність шанувальників була настільки високою, що Korn відправили на благодійність понад 250 тисяч доларів^[3].

Напередодні релізу, 15 листопада 1999 року, гурт виступив в театрі «Аполло» в нью-йоркському Гарлемі. У відомій концертній залі, де переважно виступали афроамериканські музиканти, це був перший концерт «білих» рок-виконавців з часів Бадді Голлі. Більшість квитків було розіграно між шанувальниками гурту, а виступ транслювався по радіо та інтернету. Протягом концерту, що тривав близько 50 хвилин, Korn зіграли всі пісні з нового альбому, без виходу на біс. У виступі взяв участь Оркестр волинок та барабанів Нью-йоркської поліції (англ. NYPD Pipes & Drums), що виконав вступну композицію «Dead», та хор із десяти співаків. Багато пісень, що було зіграно того вечора (та ж «Dead», а також «Wake Up», «Am I Going Crazy», «Hey Daddy», «No Way» та «Wish You Could Be Me»), після цього ніколи не виконувалися наживо^[2][7][3].

Альбом Issues вийшов 16 листопада 1999 року на імпринті Immortal Records мейджор-лейблу Epic Records. Платівка виходила у форматі компакт-диска, а також як подвійний альбом на вінілі. Основний тираж був надрукований з обкладинкою з лялькою-мотанкою, що перемогла на конкурсі MTV. Обмеженим накладом виходили примірники альбому з трьома альтернативними обкладинками, фіналістами того ж конкурсу. Ще один, п'ятий варіант обкладинки використовувався для перевидання, присвяченого європейському турне гурту (англ. Tour Edition)^[60]. В деяких країнах альбом вийшов із бонус-диском, що містив п'ять додаткових треків; 2001 року ці пісні вийшли окремим мініальбомом All Mixed Up^[22].

Issues дебютував на першому місці хіт-параду Billboard 200, випередивши нові альбоми Dr. Dre 2001 та Селін Діон All the Way… A Decade of Song^[3][61]. За перший тиждень було продано понад 575 тис. примірників альбому^[2][62], а вже за місяць він був сертифікований як тричі платиновий^[3]. Протягом наступних двадцяти років в США було продано понад 5 млн примірників Issues, а по всьому світові — більш ніж 13 млн екземплярів^[5].

Альбом супроводжувався синглами «Falling Away From Me» та «Make Me Bad»^[2]. Перший з них потрапив на 99 місце в американському чарті синглів Billboard Hot 100. Обидва також увійшли до десятки найкращих пісень в хіт-парадах мейнстримного року та альтернативного року^[5].

Музичний кліп на провідний сингл «Falling Away from Me» був знятий фронтменом американського ню-метал-гурту Limp Bizkit Фред Дерстом. Відео розпочиналося з анімаційних кадрів, якими закінчувався попередній кліп гурту «Freak on a Leash»^[3]. Головним героєм кліпу є дівчинка-підліток (акторка Джилл Ноель), яка відкриває у спальні коробку і бачить мініатюрних персонажів Korn, що виконують цю пісню. Вона плаче, згадуючи, як її бив батько, і врешті решт біжить з кімнати через вікно, доєднуючись до інших дітей на вулиці. Джонатан Девіс визнавав, що ненавидів концепцію Дерста, але вона сподобалася іншим учасникам гурту^[2][63][64]. «Falling Away from Me» було номіновано на отримання премії MTV Video Music Awards в категорії «Найкраще рок-відео», де він поступився кліпу «Break Stuff» Limp Bizkit^[65].

Відеокліп на другий сингл «Make Me Bad» став одним з найдорожчих за всю історію гурту. Режисер Мартін Вайс зняв короткий науково-фантастичний фільм, залучивши професійних акторів: Бриджит Нільсен, Удо Кіра, Татьяну Патітц та Шеннін Соссамон^[66]. Події кліпу нагадують епізод кінофраншизи «Чужий», в якому музиканти Korn грають пацієнтів лікарні, в тілі яких знаходять невідомих істот^[67][68].

Третій відеокліп «Somebody Someone» було вирішено зробити набагато простішим, відмовившись від поступового ускладнення, яке спостерігалося у попередніх роботах гурту. Відео було знято протягом двох діб в одній локації, після чого до нього було додано комп'ютерні спецефекти. За сюжетом, гурт виконує пісню в кімнаті, а за виступом спостерігають мухи, таргани та павуки. Режисером відео також став Мартін Вайс^[69][70].

Концертний тур на підтримку Issues розпочався 2000 року та отримав назву Sick and Twisted Tour (укр. Хворий та збочений тур). Американська гілка турне тривала з лютого по квітень за участі рок-гурту Staind. 10 березня посеред виступу у Фарго, штат Північна Дакота, барабанщик Давід Сільверія травмував зап'ясток, і декілька концертів довелося скасувати. Його тимчасово замінив барабанщик Faith No More Майк Бордін. Ходили чутки про те, що Сільверія залишить Korn та зосередиться та модельній кар'єрі, але цього не сталося, і 2001 року він повернувся до гурту, щоб записати наступну платівку Untouchables^[1][71].

У травні Korn розпочали європейську частину турне Sick and Twisted за участі P.O.D., яка тривала близько місяця. Влітку разом із Кід Роком, Powerman 5000 та System of a Down гурт долучився до стадіонного туру Metallica Summer Sanitarium, а потім повернувся до власного турне Sick and Twisted США та Канадою за участі Papa Roach та Powerman 5000^[1][71].

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело	Рейтинг
AllMusic
Entertainment Weekly	C
Los Angeles Times
New Musical Express
PopMatters
Robert Christgau: CG
Rolling Stone
Spin	5/10

Одними з перших на Issues відреагували оглядачі американських щоденних газет. Джим Фарбер з New York Daily News назвав альбом «галасливим та переконливим поглядом у життя розладнаного розуму», який міг би стати саундтреком до фільму жахів^[10]. В газеті Los Angeles Times альбом оцінили на дві з половиною зірки з чотирьох, зіронізувавши щодо підліткових текстів («Ах, бути молодим та страждати…»), але визнавши, що платівка стала найзрілішою роботою гурту з погляду музичного наповнення, порівнявши її із творчістю Трента Резнора (Nine Inch Nails)^[12].

У професійних музичних виданнях альбом отримав невисокі оцінки. Том Сінклейр з розважального журналу Entertainment Weekly надав Issues рейтинг «C» («Середній. Не добре, не погано. Критик знизує плечима»^[72]). Згадуючи про алкоголізм Джонатана Девіса, оглядач не втримався від порівняння Issues із «білою гарячкою, покладеною на музику». На думку Сінклейра, тексти з альбому межують із самопародією, а «індустріальна потужність [Issues] швидко вщухає, не залишаючи нічого, крім дзвону у вухах»^[9]. Джон Парелес (Rolling Stone) оцінив Issues на три зірки з п'яти, звинувативши гурт у переході «від катарсису до кар'єризму», та зауваживши, що шанувальникам буде нецікаво слухати про проблеми Korn, пов'язані із їх славою та зірковим статусом^[11]. Джим Волш (Spin) назвав Korn «ймовірно, найбільшим рок-гуртом у світі на цей момент» та відзначив, що «на Issues Korn в черговий раз згуртували націю відчуження»^[18]. Автор «Посібника для споживачів», американський музичний журналіст Роберт Крістгау оцінив альбом символом (англ. Dud, укр. нікчема, підробка)^[73], що означає «поганий запис, деталі якого рідко заслуговують на подальші роздуми»^[74].

Одну з найнижчих оцінок — три зірки з десяти — альбом отримав на сайті PopMatters. Майк Пейс назвав Korn одним з багатьох «позбавлених інтелекту псевдо-реп-метал-гуртів, які проросли, як польові квіти», їхню музику — «посередньою в усіх аспектах: недостатньо злою, недостатньо голосною, недостатньо щирою», а сам альбом — платівкою, в якій він не бачить абсолютно нічого хорошого, окрім обкладинки. На його думку, мільйони шанувальників Korn навіть не здогадуються про безліч інших гуртів, таких як Cave In, Botch або Snapcase, що переважають Korn за рівнем інтелекту та агресивності^[13]. На іншому боці спектра рецензія Стівена Томаса Ерлвайна в музичному каталозі AllMusic, в якій Issues отримав чотири з половиною зірки з п'яти. Оглядач визнав, що платівка може поступатися в окремих аспектах попереднім роботам гурту, але є більш потужною за них, підкреслюючи справжню різницю між Korn, як лідерами альт-металічного руху, та їхніми імітаторами^[8].

Issues було записано на піку популярності Korn наприкінці 1990-х років, коли музиканти були справжніми суперзірками, не поступаючись відомим попвиконавцям^[75]. Альбом миттєво очолив американський хіт-парад, став тричі платиновим, та містив три хітові сингли, що вважаються одними з найкращих пісень у каталозі гурту — «Falling Away from Me», «Make Me Bad» та «Somebody Someone». Своєю успішністю альбом завдячував поєднанню похмурих тем пісень та яскравого виробництва. На сайті Loudwire Issues поставили на третє місце в рейтингу альбомів Korn, зауваживши, що на ньому немає жодної прохідної пісні^[76]. Аналогічну позицію платівка посіла на сайті Consequence, поступаючись лише Korn та Follow the Leader^[21]. В журналі Revolver Issues оцінили ще вище, поставивши на друге місце та назвавши «однією з найбільш рефлективних та показових» робіт Korn^[77]. Джонатан Девіс в персональному рейтингу альбомів Korn, опублікованому 2015 року, розмістив альбом на п'ятому місці, нижче, ніж Untouchables (2002) та The Path of Totality (2011), відзначивши внесок продюсера Брендона О'Браєна^[78][6].

Issues вважається яскравим представником жанру ню-метал, але не настільки впливовим, як ранні альбоми гурту^[79][80]. На сайті Loudwire його поставили на 15 місце в списку найкращих ню-метал-альбомів всіх часів, нагадавши, що на момент виходу він отримав змішані відгуки критиків^[81]. На сайті numetalagenda.com його поставили ще нижче — на 91 позицію, — пояснивши це тим, що виправдати очікування, встановлені попередньою платівкою Follow the Leader, було дуже важко. Менше з тим, на думку оглядача вплив платівки на музичну індустрію кінця дев'яностих років не варто недооцінювати: «Здавалося, що Сполучені Штати були країною Korn, бо пісень гурту було неможливо уникнути на телебаченні та на радіо. Розчарування, яке всі вважали неминучим, вдалося не тільки уникнути, але й подарувати шанувальникам неймовірний запис, який тримався протягом останніх двадцяти п'яти років, як і його попередники»^[82].

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Spotify Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво AllMusic · Discogs · MusicBrainz Нормативний контроль Freebase: /m/01hhcrt