56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)

56-та окрема мотопіхотна бригада
Нарукавний знак бригади
На службі	2015 — дотепер
Країна	Україна
Вид	Сухопутні війська
Тип	Механізовані війська
Чисельність	Бригада
У складі	ОК «Південь»
Гарнізон/Штаб	Донецька область, м. Маріуполь
Гасло	«Хто як не ми»
Війни/битви	Війна на сході України, Російське вторгнення в Україну (2022), Бої за Маріуполь (2022), Блокада Маріуполя, Битва за Бахмут
Нагороди
Почесні найменування	Маріупольська
Знаки розрізнення
Польовий нарукавний знак
Медіафайли на Вікісховищі

56-та окрема мотопіхотна Маріупольська брига́да (56 ОМПБр, в/ч А0989, пп В2095) — мотопіхотна бригада у складі Збройних сил України. Дислокувалася у м. Маріуполь, Донецька область.

Бригада була сформована на початку 2015 року, після російської агресії 2014 року. У 2022 році бригада брала участь у боях на Херсонському напрямку та звільненні правобережжя Херсонщини.

У лютому 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму, окупувала та анексувала його. В Україні почалася часткова мобілізація.

13 квітня 2014 року розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. 30 квітня 2014 року в.о. Президента України Олександр Турчинов доручив керівникам обласних адміністрацій почати створення батальйонів територіальної оборони в кожній області України. Влітку українські війська вели бої на російсько-українському кордоні, під Донецьком, Луганськом, та на Приазов'ї, ізолюючи угруповання бойовиків від постачання з Росії та розсікаючи утримувані ними території. Після втручання регулярної російської армії, українські сили зазнали низки поразок і були змушені відійти з-під Луганська, Іловайська та Новоазовська.

У січні—лютому 2015 року українська армія зазнала поразки у Донецькому аеропорті і в Дебальцевому, але змогла відтіснити сили окупаційних корпусів від Маріуполя у боях за Широкине.

56-та окрема мотопіхотна бригада у складі ОК «Схід» почала формування 23 лютого 2015 року в Дніпропетровську, згідно зі спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 8 грудня 2014 року.^{[джерело?]}

У квітні—травні 2015 року до складу бригади було введено 21-й, 23-й та 37-й окремі мотопіхотні батальйони, які в цей час виконували бойові завдання у секторі «М» (райони навколо Маріуполя).^{[джерело?]}

Згідно з наказом першого заступника начальника Генерального штабу від 12.05.2015 року, управління 56-ї мотобригади, підрозділи бойового та тилового забезпечення 14 травня 2015 року було передано в розпорядження керівника сектору «М» для залучення та безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Там особовий склад частини влився до другої лінії оборони.^[1]

10 липня 2015 року формування в повному складі було виведено із сектору «М» на 239-й загальновійськовий полігон (смт Черкаське Дніпропетровської області) для доукомплектування та проведення бойового залагодження.^{[джерело?]}

29 серпня 2015 року бригаду було повернуто до сектору «М» для залучення та безпосередньої участі в АТО на території Донецької та Луганської областей. Тут бригада веде бої у зоні Сартана -  Гнутове — Павлопіль — Талаківка — Чермалик — Новоселівка — Чигирлик.^{[джерело?]}

У вересні 2015 року повідомлено, що бригада завершила бойове злагодження.^[2]

У листопаді 2016 року бригада отримала пункт постійної дислокації у м. Маріуполі.

У 2017 році батальйони бригади тримали ділянки на кримському кордоні (21 ОМПБ) та в Авдіївці.^{[джерело?]}

З 2018 року зоною відповідальності батальйонів бригади були населені пункти Водяне, Опитне, Піски, Невельське, Нетайлове, Первомайське, Красногорівка.^{[джерело?]}

22 серпня 2018 року бригаді присвоєне почесне найменування «Маріупольська».^[3][4]

10 червня 2019 року з'явилася інформація, що 56-ту бригаду можуть передати до складу морської піхоти ВМС ЗСУ.^[5]

27 лютого 2021 року духовенство ПЦУ в м. Маріуполі освятило каплицю на честь Покрови пресвятої Богородиці для потреб військовослужбовців 56-ї окремої мотопіхотної бригади.^[6]

На початок повномасштабного вторгнення рф в Україну більша частина 56-ї Маріупольської бригади вже знаходилась на бойовому чергування в зоні виконання задач. Смуга відповідальності бригади ще з листопада 2021 року була визначена населеними пунктами: Опитне, Водяне, Піски, Невельське, Донецької області.^[7]

Інша частина бригади зустріла ворога в пункті постійної дислокації – місті Маріуполь. Тут оборонці стримували супротивника разом із підрозділами морської піхоти, полком спецпризначення НГУ “Азов”, прикордонними загонами, патрульною поліцією та іншими Силами Оборони України. Під час запеклих боїв та внаслідок подальшого оточення українських сил, бригада понесла втрати особового складу полеглими та полоненими.^[7]

Паралельно з подіями в Маріуполі та Пісках, в лютому-березні 2022 року бригада веде оборонні бої за Волноваху.^[8]

Після 9 місяців оборони Пісок та успішних дій в районі Великої Новосілки та Шахтарського, в листопаді 2022-го року частини 56-ї Маріупольської бригади відправляються на посилення запорізького напрямку, поблизу населеного пункту Гуляйполе.

У той же час, 21-й окремий батальйон “Сармат” після виконання задач біля Пісок, як найбільш укомплектований та боєздатний на той час підрозділ 56-ї бригади, направляється для ведення штурмових дій в околицях міста Вугледар, де успішно виконує задачі по звільненню району “Вугледарські Дачі”.^[8]

В ході контрнаступальної операції України в 2022-му році, 39-й окремий стрілецький батальйон бригади брав участь в боях за населений пункт Кринки на лівобережжі р. Дніпро в Херсонській області. ^[9]

З лютого 2023-го року 56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада виконує завдання на Бахмутському напрямку.^[7] Тут бригада, разом із суміжними підрозділами, вела кровопролитні бої за околиці Бахмута, населенні пункти: Берхівка, Оріхово-Василівка, Богданівка^[10]. На цьому напрямку оборонцям протистояли елітні підрозділи збройних сил РФ, включно з найманцями “групи Вагнера” та десантниками 98-ї дивізії ВДВ.^[11]

5 травня 2023 року 56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада Сухопутних військ Збройних сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».^[12][13]

• 
  Штаб та управління
• 
  21-й окремий мотопіхотний батальйон «Сармат» (м. Скадовськ)
• 
  23-й окремий мотопіхотний батальйон «Хортиця» (м. Маріуполь)^[14]
• 
  37-й окремий мотопіхотний батальйон «Запоріжжя» (м. Приморськ)
• 
  1-й стрілецький батальйон^[15]
• 
  2-й стрілецький батальйон^[16]
• 
  Танковий батальйон^[17]
• 
  Артилерійський дивізіон^[18]

• полковник Мельник Андрій Вікторович (2015)^[19][20]
• полковник Перець Сергій Степанович (2016—2017)^[21]
• полковник Іванов Ігор В'ячеславович (2018—2021)^{[22][уточнити]}
• полковник Сірченко Сергій Анатолійович (2021—2023)
• полковник Яцишен Ян Володимирович (2023-2024)^[23]
• полковник Онушко Сергій Олексійович (2024-т.ч.)^[24]

Окрім танків Т-64БВ, які стояли на озброєнні бригади до повномасштабного вторгнення, танкісти отримали T-72M1. Танки T-72M1 були передані Україні західними союзниками. Зокрема танки Т-72М1 та Т-72М1R передавала Польща.^[25]

Бригада також здобула трофейні російські танки Т-72Б3.^[25]

У січні 2024 року повідомлялося, що бригада має чеські 152-мм САУ «DANA».^[26]

Наприкінці 2018 року для бригади була розроблена нова символіка.^[27] Підґрунтям для неї стали історичні дописи про зимівник Домаха часів Запорізької Січі, який виконував завдання передової застави на шляху Потайного водного шляху запорозьких козаків з Дніпра в Чорне море. В основі нарукавного знаку — «британський» геральдичний щит, основний для всіх військових формувань ЗСУ, із пропорціями 7:8. На жовтому тлі розміщено зірку Алатир синього кольору, що символізує розвиток і прагнення до кращого майбутнього шляхом перемог. Нарис такої зірки є усталеним елементом традиційної української вишивки. В основі щита зображено три хвилі синього кольору, гребінці яких обернено праворуч, які символізують Азовське море. На зірку накладено схрещені стилізовані козацькі списи білого кольору.^[28]

• 
  Знак розрізнення у 2015 р.
• 
  Знак розрізнення у 2016—2018 рр.
• 
  Знак розрізнення з 2018 року.

Станом на травень 2021 року, за даними Книги пам'яті, бригада втратила загиблими 20 військовослужбовців.^[29]

У 2017 році вийшла книга «Кава зі смаком попелу» (рос. Кофе со вкусом пепла) Олексія Петрова, колишнього бійця 37-го батальйону. У ній автор описав те, що відбувалося в районі бойових дій у 2015 році, та про будні бійців на війні.^[22]

• Навчання 2018
• 
• 
• 
• 

• Моторизована піхота

56-та окрема мотопіхотна бригада у соціальних мережах
	56-та окрема мотопіхотна бригада на сайті Facebook

• Структура Сухопутних військ ЗС України [Архівовано 17 вересня 2015 у Archive.is] // Ukrainian Military Pages
• 56-ту бригаду передають морпіхам. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 10 червня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 10 червня 2019.

• п
• о
• р

Сухопутні війська України

• ОК «Захід»
• ОК «Південь»
• ОК «Північ»
• ОК «Схід»

Роди
військ

•  Танкові
•  Механізовані
•  Гірська піхота
•  Ракетні та артилерія
•  Війська ППО
•  Армійська авіація
• Військова розвідка
•  РЕБ
•  Зв'язку та кібербезпеки
•  Інженерні
•  РХБЗ

Армійські
корпуси

• Корпус резерву
• 9 АК
• 10 АК

Бригади

Армійська авіація	11 ОБрАА 12 ОБрАА 16 ОБрАА 18 ОБрАА
Механізовані і піхотні	3 ОШБр 5 ОШБр 10 ОГШБр 13 ОЄБр 14 ОМБр 21 ОМБр 22 ОМБр(ІІ) 23 ОМБр 24 ОМБр 28 ОМБр 30 ОМБр 31 ОМБр 32 ОМБр 33 ОМБр 41 ОМБр 42 ОМБр 43 ОМБр 44 ОМБр 47 ОМБр 53 ОМБр 54 ОМБр 56 ОМПБр 57 ОМПБр 58 ОМПБр 59 ОМПБр 60 ОМБр 61 ОМБр 63 ОМБр 65 ОМБр 66 ОМБр 67 ОМБр 68 ОЄБр 72 ОМБр 88 ОМБр 92 ОШБр 93 ОМБр 100 ОМБр 110 ОМБр 115 ОМБр 116 ОМБр 117 ОМБр 118 ОМБр 128 ОГШБр 142 ОПБр 144 ОПБр 150 ОМБр 151 ОМБр 152 ОЄБр 154 ОМБр
Ракетні та артилерія	15 ОБрАР 19 РБр 26 ОАБр 27 РеАБр 38 ОАБр 40 ОАБр 43 ОАБр 44 ОАБр 45 ОАБр 47 ОАБр 55 ОАБр 107 РеАБр
Танкові	1 ОТБр 3 ОТБр 4 ОТБр 5 ОТБр 17 ОТБр
Інженерні війська	47 ОІБр 48 ІБр
Інші	Президентська бригада

Полки

Танкові	300 НТП
Механізовані	354 НМП 355 НМП
ППО	38 ЗРП 39 ЗРП 1039 ЗРП 1121 НЗРП 1129 ЗРП
Ракетні та артилерія	356 НАП
РХБЗ та інженерні війська	12 ОПП 16 ОПП 23 ІПП 31 ОРВП 50 ОРВП 70 ОПП 91 ОПП 145 ОРВП 146 ОРВП 532 ОРВП 703 ОПОЗ 704 ОП РХБЗ 808 ОПП
Зв'язку	5 ОПЗ 7 ОПЗ 55 ОПЗ 121 ОПЗ
Інші	14 ОПБпАК

Батальйони

Механізовані	1 ОШБ 1 ОМПБ 2 ОМПБ 3 ОМПБ 3 ОМБ 4 ОМПБ 6 ОМПБ 9 ОМПБ 10 ОМПБ 11 ОМПБ 12 ОМПБ 13 ОМПБ 15 ОМПБ 16 ОМПБ 17 ОМПБ 20 ОМПБ 21 ОМПБ 22 ОМПБ 23 ОМПБ 24 ОШБ 25 ОМПБ 25 ОШБ 34 ОМПБ 37 ОМПБ 40 ОМПБ 42 ОМПБ 46 ОШБ 48 ОШБ 49 ОШБ 97 ОМБ 108 ОМБ 214 ОСпБ «OPFOR» 225 ОШБ 425 ОШБ
Танкові	12 ОТБ
Гірські	8 ОГШБ 15 ОГШБ 108 ОГШБ 109 ОГШБ
Розвідка	54 ОРБ 74 ОРБ 129 ОРБ 130 ОРБ 131 ОРБ
Стрілецькі	2 ОСБ 23 ОСБ 26 ОСБ 35 ОСБ 36 ОСБ 45 ОСБ 416 ОСБ
Інженерні війська	11 ОПМБ 308 ОІТБ 309 ОІТБ 310 ОІТБ 311 ОІТБ 321 ОІБ 507 ОНРВБ 534 ОІСБ
РЕБ	20 ОБ РЕБ 305 ОБ РЕБ 502 ОБ РЕБ
Інші	78 ОБМЗ 181 ОБМЗ 182 ОБМЗ 183 ОБМЗ 224 ОАБ 225 ОАБ 226 ОАБ 227 ОАБ 307 ДБВСПп 718 ОНАБ

Навчальні
заклади

• НАСВ
• ВКСС НАСВ
• Військова академія
• ВІТВ

Навчальні
центри

• 49 НЦ
• 143 ЦР
• 169 НЦ
• 179 ОНТЦ
• 180 НЦ
• 184 НЦ
• 190 НЦ
• 197 ЦПСС
• 201 НЦ
• 205 НЦ

Міжнародні
підрозділи

• ЛитПолУкрбриг
• батальйон «Тиса»

• Структура
• Сили ТрО