37-мм траншейна гармата зразка 1915 року

Траншейна гармата зразка 1915 року

Тип	Траншейна гармата
Походження	Російська імперія
Історія використання
На озброєнні	1915
Оператори	Російська імперія СРСР
Війни	Перша світова війна Громадянська війна в Росії
Історія виробництва
Розробник	М.Ф. Розенберг
Виготовлення	1915
Характеристики
Вага	бойова: 180,1 кг похідна: 180 кг чи 3 частини в 74, 82 та 25 кг
Довжина	22,8 калібрів

Калібр	37 мм
Підвищення	від -5° до 15°
Траверс	90°
Темп вогню	8 пострілів на хвилину
Дульна швидкість	435 м/с
Дальність вогню
Максимальна	3200 м

37-мм траншейна гармата зразка 1915 року у Вікісховищі

37-мм траншейна гармата зразка 1915 р. («траншейна гармата Розенберга») — російська батальйонна гармата калібру 37 мм періоду Першої світової війни, пристосована до ведення бою в позиційних умовах.

Історія створення

Ще під час війни з Японією з'явилася необхідність мати артилерійські системи для ведення вогню по кулеметам та іншим вогневим засобам противника на відстані 200-300 метрів, однак до початку Першої світової війни траншейної артилерії в Росії створено не було. Гостра необхідність в ній виникла в кінці 1914 року, коли війна набула позиційного характеру. Для гармати безпосереднього супроводу піхоти були висунуті такі вимоги: вона має легко розбиратися і легко переноситися або перевозитися розрахунком з 3 — 4 осіб, зручно розміщуватися для стрільби в кулеметних гніздах, які мають піхотний приціл і легко обслуговуватися самою піхотою (а не артилеристами).

У 1915 році член Артилерійського комітету полковник М.Ф. Розенберг переконав начальника артилерії великого князя Сергія Михайловича в необхідності такої гармати і в короткий термін спроектував 37-мм батальйонну гармату.

Траншейна гармата Розенберга зразка 1915 р. відповідала всім необхідним умовам: розбиралася на 3 частини — ствол гармати зі щитом (вага близько 74 кг), лафет з нижнім щитом (близько 82 кг) і колеса (близько 25 кг), встановлювалася в будь-якому кулеметному гнізді, мала піхотний приціл і могла обслуговуватися піхотою. При стрільбі на 1000-1200 кроків траншейне гармата Розенберга відрізнялася хорошою влучністю і достатньою пробивною здатністю по щитах гармат і кулеметів. Щит виготовлявся з броні 6 або 8 мм (8-мм броня витримувала кулю гвинтівки Мосіна, випущену в упор).

Боєприпаси і балістика

Для гармати застосовувалися боєприпаси, сумісні з 37-мм гарматою Гочкіса. Балістика також виявлялася досить близькою.

Опис

Як ствол використовувалися стандартні вкладиші для пристрілювання морських гармат.

Післявоєнний розвиток

В 1925 році для гармати був створений залізний станок (конструктор Р.А. Дурляхов).

Посилання

Барсуков Е. И. Русская артиллерия в мировую войну 1914—1918 гг. [Архівовано 23 грудня 2009 у Wayback Machine.] Том первый. [Архівовано 23 грудня 2009 у Wayback Machine.]
Организация артиллерии в 1921-32 гг.
Батальонные пушки 1922—1930 годов^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Боевое снабжение русской армии в мировую войну [Архівовано 28 квітня 2018 у Wayback Machine.]