1944 в Українській РСР

← 1943 1942 1941 1944 в Україні → 1945 1946 1947
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1944 Список років в Україні

1944 в Україні — це перелік головних подій, що відбуваються у 1944 році в Україні. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1944 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1944 року.

• 24 січня — передові батальйони 4-ї гвардійської і 53-ї армій Другого Українського фронту розпочалась Корсунь-Шевченківська операція двох Українських фронтів, яка через три тижні завершилась оточенням під Корсунем двох німецьких армійських корпусів;
• 14 лютого — радянські війська оволоділи містом Корсунь-Шевченківський;
• 17 лютого — радянські війська в районі Корсунь-Шевченківського виступу оточили та знищили більше 10 дивізій німецької групи армій «Південь» під командуванням генерал-фельдмаршала Манштейна (загинуло близько 30 тисяч німців);
• 10 березня — бойовики польської Армії Крайової та Батальйонів Хлопських у селі Сагринь вбили більше 600 українців, більшість з яких — жінки та діти;
• 8 квітня — війська Першого Українського фронту Радянської армії вийшли на кордон СРСР з Румунією і Чехословаччиною на фронті довжиною 200 кілометрів і захопили районі центри Станіславської (тепер — Івано-Франківської) та Чернівецької області — Печеніжин, Яблунів, Вашківці, Вижниця, Путила, Глибока;
• 10 квітня — до Одеси увійшли війська Радянської Армії;
• 21 — 25 квітня — бій Української Повстанської Армії під Гурбами;
• 9 травня — війська Четвертого Українського фронту Червоної Армії зайняли військово-морську базу і місто Севастополь;
• 18 травня — початок депортації кримських татар та інших народів Криму з батьківщини до Узбексистану, Казахстану, Таджикистану та Росії. За офіційними даними за два с половиною дні було виселено 183 155 осіб, з яких від 15 до 46 % померло від голоду і хвороб у першу ж зиму 1944—1945 років;
• 8 липня — запровадження почесного звання «Мати-героїня», заснування ордену «Материнська слава» і медалі «Медаль материнства». Згідно з «Положенням про звання „Мати-героїня“», воно присвоювалося з одночасним нагородженням орденом матерям, що народили та виховали 10 і більше дітей, після досягнення останньою дитиною віку 1 року за наявності в живих інших дітей цієї матері;
• 13 липня — початок Львівсько-Сандомирської наступальної операції для оточення німецьких військ у Галичині, взяття Львова й вихід на лінію Вісла-Сян. У результаті наступу військ маршала Івана Конєва в цій операції була розбита українська дивізія СС «Галичина».
• 14 липня — битва під Бродами між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту, у склад якого входила дивізія СС «Галичина» та радянськими військами 1-го Українського фронту. Розгром німців створив 1-му Українському фронту радянських військ сприятливі умови для наступу на Львів;
• 27 липня — радянські війська зайняли Львів і Станіслав (нині — Івано-Франківськ);
• 20 серпня — початок Другої Яссько-кишинівської операції, яка закінчилась 29 серпня звільненням Молдови, Ізмаїльської області та виведенням Румунії з війни. В ході операції радянські війська втратили 12,5 тисяч чоловік, а німецькі і румунські війська — 18 дивізій; 208 600 німецьких і румунських солдатів і офіцерів попали в полон;
• 9 вересня — Радянський Союз і Польща підписали договір про «обмін населенням» — поляки із Західної України переселялись на територію Польщі, а лемки з польської території — на Галичину;
• вересень — початок переселення та депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя (день пам'яті — 10 вересня).
• 8 жовтня — завершення звільнення України від німецьких військ після захоплення села Лавочне (Львівська область) радянськими військами;

• 29 лютого — Олександр Олександрович Мороз — український політик, Голова Верховної Ради (1994—1998, 2006—2007 рр.);
• 4 жовтня — Валерій Семенович Поркуян — український футболіст («Чорноморець» Одеса, «Динамо» Київ), триразовий чемпіон СРСР;
• 24 жовтня — Віктор Євгенович Прокопенко — український футболіст («Чорноморець», Одеса), тренер («Чорноморець», Одеса, «Ротор» Волгоград, «Шахтар» Донецьк), тренер.

• 18 січня — Самокиш Микола Семенович — український художник-баталіст, графік (народився 1860 року);
• 13 березня — Василь Іванович Сімович — український мовознавець, філолог і культурний діяч (народився 1857 року);
• 10 червня — Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба) — український поет, археолог і політичний діяч; син поета Олександра Олеся (народився 1907 року);
• 25 червня — Муса Джаліль — татарський поет («Моабитські зошити»; народився 1906 року);
• 22 липня — Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) — український поет (З журбою радість обнялась, По дорозі в казку, Чужина, Перезва; народився 1878 року);
• 20 серпня — Юрій Іванович Липа — український громадський діяч, письменник, поет, публіцист; один з ідеологів українського націоналізму (народився 1900 року);
• 21 вересня — Олександр Антонович Кошиць — український диригент, композитор і етнограф (народився 1875 року);
• 1 листопада — Андрей Шептицький (Роман Марія Александр Шептицький) — єпископ Української греко-католицької церкви, Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви (1900—1944 рр.) (народився 1865 року);

• створення Української Головної Визвольної Ради (липень 1944);
• заснування Київського ботанічного саду Академії наук УРСР;
• заснування  Національного транспортного університету у місті Києві (07.11.1944);

• 1000 з часу початку походу київського князя Ігора І Рюриковича на Константинополь та укладення Русько-візантійського мирного договору з імператором Романом I Лакапіном у 944 році за яким руським купцям дозволялось безмитно торгувати в Царгороді за зобов'язання захисту візантійських володінь у3 Криму;
• 975 років з часу початку другого Балканського походу київського князя Святослава у 969 році.
• 925 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської  Русі у 1019 році.
• 850 років з часу у 1094 році:
  • захоплення Олегом Святославичем з підтримкою половців Чернігова. Він розплатився зі своїми половецькими союзниками, віддавши їм Тмутороканське князівство, яке надалі в літописах не згадується.
• укладення миру Великим князем київським Святополком II Ізяславичем миру з половцями. Він узяв у дружини дочку Тугоркана, хана половецького;
• 800 років з часу у 1144 році:
  • створення Галицького князівства та перенесення князем Володимирком столиці до Галича. У місті спалахнуло повстання проти його правління, яке Володимирко придушив.
  • створення Галицького (Крилоського) Євангелія — однієї з найдавніших книжних пам'яток Київської Русі;
• 775 років з часу захоплення й розорення Києва об'єднаним військом 12 руських князів, очолюваним Андрієм Боголюбським у 1169 році.
• 750 років з часу переходу київського престолу перейшов до Рюрика Ростиславича після смерті Святослава Всеволодовича у 1194 році.;
• 700 років з часу перемоги Данила Галицького біля Мостищ над військом Ростислава Михайловича, претендента на галицький престол у 1244 році.
• 675 років з часу початку правління князя Володимира Васильковича (сина Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині у 1269 році.
• 500 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру у 1444 році.
• 475 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці у 1469 році.
• 375 років з часу у 1569 році:
  • укладення Люблінської унії;
  • надання Магдебурзького права місту Яворову.
• 350 років з часу у 1594 році:
  • початку повстання під проводом Северина Наливайка;
  • вперше за свою історію Військо Запорозьке стало повноправним учасником міжнародної коаліції, уклавши договір із «Священною лігою» щодо спільної боротьби проти Османської імперії;
  • закладення замку у місті Жовква.
• 325 років з часу у 1619 році:
  • виходу «Граматики» Мелетія Смотрицького — першого повного видання церковнослов'янської  мови в українській редакції;
  • заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря;
  • укладення Роставицької польсько-козацької угоди, за якою реєстр обмежувався трьома тисячами козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь;
  • першої відомої постановки українських інтермедій у містечку Кам'янка Струмилова на ярмарку;
  • офіційного визнання короля Луцького братства з наданням привілею на будівництво церкви і притулку;
  • морського походу козаків під рукою Якова Бородавки-Нероди на Тягиню.
• 300 років з часу у 1644 році:
  • Охматівської битви в якій Великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський а також князь Ярема Вишневецький розбили переважаючі сили татар Тугай-бея. Рештки втікачів розбив комісар Війська Запорозького Миколай Зацвіліховський біля річки Синюхи (нині Черкаська область);
• 275 років з часу у 1669 році:
  • поділу України на два гетьманства: на Правобережжі гетьманом під османським протекторатом залишився Петро Дорошенко, на Лівобережжі — гетьманом під московським протекторатом проголошено Дем'яна Многогрішного;
  • укладення новообраним лівобережним гетьманом Дем'яном Многогрішним україно-московської угоди — Глухівських статей (16 березня);
  • проголошення альтернативним гетьманом Правобережжя під польським протекторатом Михайла Ханенка;
  • обрання Кошовим отаманом Січі Лукаша Мартиновича.
• 250 років з часу у 1694 році:
  • обрання Кошовим отаманом Війська Запорізького Івана Шарпила, а потім Петра Приму.
• 225 років з часу у 1719 році:
  • створення Київської губернії у складі Київської, Орловської, Бєлгородської і Свевської провінцій. До Київської провінції входила Гетьманщина^[1].
  • заснування на Слобожанщині Глушківської (Путивльської) суконної мануфактури — однієї з перших в Україні фабрик.^[2]
• 175 років з часу укладення Григорієм Сковородою збірника «Басні Харьковскія» у 1769 році.
• 150 років з часу у 1794 році:
• селищу Хаджибей указом Катерини II надано статус міста (2 вересня), яке в 1795 р. було перейменовано в Одесу;
• 125 років з часу у 1819 році:
  • прем'єри п'єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» на сцені полтавського театру;
  • організації в Полтаві Василем Лукашевичем Малоросійського таємного товариства;
  • повстання військових поселенців у Чугуєві;
  • закриття в Полтаві масонської ложі «Любов до істини»;
  • заснування Інституту проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України;
• 100 років з часу заснування «Інституту музики» Галицького музичного товариства (нині — Львівська Національна музична академія імені М. В. Лисенка) у 1844 році.
• 50 років з часу у 1894 році:
  • відкриття електричного трамваю у Львові;
  • проведення Галицької Крайової виставки у Львові (червень — жовтень);
  • проведення першого документально зафіксованого футбольного матчу в Україні — Львів-Краків (1:0) у Львові (14 липня).
• 25 років з часу у 1919 році:
  • початку наступу військ Тимчасового робітничо-селянського уряду України на Україну у 1919 році.
  • створення Одеської кіностудії у 1919 році.
  • заснування Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у 1919 році.
  • утворення Національної заслуженої академічної капели України «Думка» у 1919 році.
  • Хотинського повстання під проводом більшовиків проти румунської окупації в якому взяло участь 30 тисяч чоловік у 1919 році.
  • заснування Головної книжної палати у місті Києві (нині — державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» (січень 1919);
  • ухвалення Директорією УНР закону про вищий уряд  Української  автокефальної православної соборної церкви (01.01.1919);
  • проголошення у селі Ясіні на Закарпатті Гуцульської Республіки (08.01.1919);
  • ухвали Всенародними зборами у місті Хусті рішення про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки (21.01.1919);
  • проголошення на Софійському майдані в Києві Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22.01.1919);
  • створення Української Республіканської Капели і започаткування культурної дипломатії Української Народної Республіки  (24.01.1919);
  • створення Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України (червень 1919);
  • Чортківської наступальної операції Української Галицької Армії («Чортківської офензиви») під час українсько-польської війни (1918—1919 рр.), в ході якої від поляків було звільнено Чортків, Тернопіль, Бучач та Перемишляни і вдалось розгорнути наступ на Львів (07–28.06.1919);
  • початку походу об'єднаних армій УНР і ЗУНР на Київ та Одесу (11.08.1919);
  • закінчення польсько-українська війна у 1919 році.
  • заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка (жовтень 1919);
  • прийняття «Урочистої обітниці Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присяги військових на вірність Українській Народній Республіці» (14.10.1919);
  • початку Першого Зимового походу Армії УНР у тилу Збройних сил півдня Росії (06.12.1919);
  • з часу юридичного затвердивши окупації Польщею етнічних українських земель — Холмщини, Лемківщини, Посяння і Підляшшя по східному кордону Польщі «лінію Керзона» у 1919 році.

• 200 років з дня народження у 1744 році Данила Самійловича Самойловича (Сушковського), український медик, засновник епідеміологічної служби в Росії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства;
• 175 років з дня народження у 1769 році Івана Петровича Котляревського (1769—1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;
• 150 років з дня народження у 1819 році:
  • Пантелеймона Олександровича Куліша (1819—1897), українського письменника, фольклориста, етнографа, мовознавця, перекладача, критика, редактора та видавця.
  • Григорія Павловича Ґалаґана (1819—1888), громадського діяча, мецената, великий поміщик на Полтавщині і Чернігівщині, представник відомого старшинсько-дворянського роду Ґалаґанів;
  • Ніколи Артемовича Терещенка, українського підприємця та благодійника, старшого сина засновника династії Терещенків Артемія Яковича Терещенка, почесного громадянина міста Києва.
• 100 років з дня народження у 1844 році:
  • Миколи Івановича Мурашка, український художник і педагог;
  • Іллі Юхимовичі Рєпіні, український художник;
• 75 років з дня народження у 1869 році:
  • Івана Труша (1869—1941), художника, мистецтвознавця, видавця;
  • Олени Кисілевської (1869—1956), громадської та політичної діячки, письменниці, перекладачки, активістки жіночого руху в Західній Україні;
  • Федора Матушевського (1869—1919), публіциста, дипломата, громадського та політичного діяча;
  • Мирона Омеляновича Тарнавського, українського полководця, генерал-четара УГА та її Начального вождя (команданта, головнокомандувача).
  • Федора Прохоровича Левитського (Левицького), український оперний і камерний співак (бас), музичний критик, педагог.
  • Михайла Петровича Косача (псевдонім Михайло Обачний), український вчений-метеоролог та письменник, брат Лесі Українки і Ольги Косач-Кривинюк, автор ряду оповідань, друкованих в періодиці.
  • Климентія Шептицького (1869—1951), церковного та громадського діяча, політв'язня радянського режиму;
  • Олександра Ющенка (1869—1936) вченого, психіатра, педагога, громадського діяча, дійсного члена АН УРСР;
• 50 років з дня народження у 1894 році:
  • Дмитра Івановича Чижевського, український учений-енциклопедист, культуролог, філософ, дослідник української і слов'янської літератур;
  • Микиту Сергійовичу Хрущову, радянський державний і політичний діяч, секретар ЦК КП(б) України (1947—1949 рр.), голова Ради народних комісарів України (1944-49 рр.), перший секретар ЦК КПРС (1953—1964 рр.), голова Ради міністрів СРСР (1958—1964 рр.).
  • Євгена Дометійовича Онацького, провідний діяч Організації Українських Націоналістів, громадський діяч, журналіст і науковець;
  • Олександра Петровича Довженка, український кінорежисер, письменник («Зачарована десна», «Повість полум'яних літ»), художник, класик світового кінематографу («Мічурін», «Щорс», «Аероград», «Земля», «Арсенал», «Звенигора», «Поема про море»);
  • Павла Семеновича Рибалка, радянський військовий діяч, маршал бронетанкових військ, двічі герой Радянського Союзу;
  • Костянтина Олександровича Копержинського, український літературознавець, історик української літератури і театру, фольклорист, етнограф, бібліограф.
• 25 років з дня народження у 1919 році:
  • Любові Малої (1919—2003), лікаря-терапевта, науковця, Героя України;
  • Олексія Корнієнка (1919—2003), драматурга та перекладача;
  • Петра Федуна (псевдонім — Полтава) (1919—1951), військового та політичного діяча, члена ОУН та УПА;
  • Олексія Погорєлова (1919—2002)  математика, академіка АН УРСР, академіка АН СРСР;
  • Олексія Коломійця, письменника, драматурга (1919—1994);
  • Омеляна Йосиповича Пріцака, українського історика, мовознавця, філолога-орієнталіста, засновника і довголітнього директора Українського наукового інституту Гарвардського університету.
  • Олександра Сегаля (1919—2010), хореографа, головного балетмейстера Київського театру оперети;
  • Леоніда Махновця (1919—1993), літературознавця, історика, археолога, перекладача, бібліографа;
  • Дмитра Вітовського (1919—1947), військового діяча;
  • Івана Лисяка-Рудницького (1919—1984), історика, політолога, публіциста;
  • Ольги Кусенко (1919—1997), актриси театру і кіно, педагога, громадської діячки;
  • Юрія Трохимовича Тимошенка (Тарапуньки), українського естрадного артиста, конферансьє (дует «Тарапунька і Штепсель»).
  • Юхима Йосиповича Березіна (Штепселя), українського естрадного артиста в дуеті «Тарапунька і Штепсель», Народний артист УРСР (1961).
  • Миколи Лукаша (1919—1988), поета, перекладача, лінгвіста, літературознавця;

• 450 років з дня смерті у 1494 році:
  • Юрія Михайловича Донат-Котермака, український філософ, астроном, уродженець міста Дрогобич, в 1481—1482 роках ректор Болоньського університету, в 1487—1494 роках професор Ягеллонського університету в Кракові, викладач Миколи Коперника;
• 250 років з дня смерті у 1694 році:
  • Юрія-Франца Кульчицького, запорізький військовий, герой оборони Відня (1683); увійшов в історію також як засновник однієї з перших у Відні кав'ярні (1686).
• 175 років з дня смерті у 1769 році:
  • Максима Ієвлевича Залізняка, козацький гетьман, керівник гайдамацького повстання (1768–69 рр.), відомого під назвою Коліївщина.
• 150 років з дня смерті у 1794 році:
  • Григорія Савича Сковороди, найвидатніший український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.
• 50 років з дня смерті у 1894 році:
  • Миколи Миколайовича Ґе, український художник («Тайна вечеря», «Петро І допитує царевича Олексія в Петергофі»);

1944 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	1944 в Україні у Вікісховищі?