1693 Герцшпрунг

1693 Герцшпрунг
Відкриття
ВідкривачГендрік ван Ґент
Місце відкриттяРеспубліканська обсерваторія Йоганнесбурга
Дата відкриття5 травня 1935
Позначення
Названа на честьЕйнар Герцшпрунг
Тимчасові позначення1935 LA
1930 HG
1944 HA
1950 VM
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь2,795791008971 а. о.
Перигелій2,032220999214 а. о.
Афелій3,559361018728 а. о.
Ексцентриситет0,273114123089
Орбітальний період1707,479438941 д
Середня орбітальна швидкість0,210837092259 °/д
Середня аномалія271,0829653695°
Нахил орбіти11,94011188013°
Довгота висхідного вузла69,99535590980°
Аргумент перицентру235,0627458645°
Фізичні характеристики
Розміри38,67 км
Період обертання8,825 год
Альбедо0,0484
Стандартна зоряна величина10,97
Див. також: Герцшпрунг

1693 Ге́рцшпрунг (1693 Hertzsprung) — темний видовжений астероїд середнього регіону поясу астероїдів діаметром приблизно 39 км. Його відкрив 5 травня 1935 року нідерландський астроном Гендрік ван Гент на станції Leiden Southern, прибудові Йоганнесбурзької обсерваторії в Південно-Африканській республіці.[2]

Класифікація й орбіта

Астероїд Герцшпрунг обертається навколо Сонця в центральній частині поясу астероїдів на відстані 2,0—3,6 астрономічної одиниці. Ексцентриситет його орбіти становить 0,27, а її нахил до площини екліптики — 12°.[3] Астероїд уже спостерігався як 1930 HG 1930 року на Сімеїзькій обсерваторії. А втім, це спостереження залишилося без уваги, тож дуга спостереження цього тіла починається з його офіційним відкриттям на Йоганнесбурзькій обсерваторії 1935 року.[2]

Назва

Ця мала планета була названа на честь данського астронома Ейнара Герцшпрунга (1873—1967), найкраще відомого завдяки славнозвісній діаграмі Герцшпрунга — Расселла, системі спектральної класифікації зір, яку він розробив укупі з Генрі Расселлом, на честь якого був названий астероїд 1762 Расселл. Від 1934 до 1945 Герцшпрунг був головою Лейденської обсерваторії в Нідерландах.[4]

Видатний експерт у галузі фотометрії, він ініціював дослідження змінних зір у південній частині Чумацького Шляху на Південній лейденській станції. У перебігу цього дослідження відкрито також кілька астероїдів і комет. Назву цього астероїда запропонували працівники Лейденської оберваторії.[4] Офіційно назву опублікував Центр малих планет 15 грудня 1967.[5]

Фізичні характеристики

Діаметр і альбедо

Згідно з космічними дослідженнями, проведеними інфрачервоним астрономічним супутником IRAS, японським супутником AKARI і Ширококутним Інфрачервоним Оглядовим Дослідником НАСА у його пізнішій місії NEOWISE, астероїд Герцшпрунг має діаметр між 30,95 і 41,97 км, а його поверхня має альбедо між 0,03 і 0,059.[6][7][8][9][10][11][12]

Collaborative Asteroid Lightcurve Link погоджується з результатами, отриманими IRAS, тобто з тим, що альбедо становить 0,048, діаметр — 38,7 км, а абсолютна величина — 10,97.[13] Тоді як цей темний астероїд класифікується як такий, що належить до рідкісного підтипу CBU типу С за класифікацією Толена, місія NEOWISE групує небесне тіло з рідкісними червонуватими астероїдами типу P.[11]

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,239.

Примітки

  1. ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 1693 Герцшпрунг (англ.) . Процитовано 2014.04.30. Останнє спостереження 2014.04.09.
  2. ↑ а б 1693 Hertzsprung (1935 LA). Minor Planet Center. Процитовано 16 травня 2016.
  3. ↑ JPL Small-Body Database Browser: 1693 Hertzsprung (1935 LA) (2017-03-29 last obs.). Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 1 липня 2017.
  4. ↑ а б Schmadel, Lutz D. (2007). (1693) Hertzsprung. Dictionary of Minor Planet Names – (1693) Hertzsprung. Springer Berlin Heidelberg. с. 135. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_1694. ISBN 978-3-540-00238-3.
  5. ↑ Schmadel, Lutz D. (2009). Appendix – Publication Dates of the MPCs. Dictionary of Minor Planet Names – Addendum to Fifth Edition (2006–2008). Springer Berlin Heidelberg. с. 221. Bibcode:2009dmpn.book.....S. doi:10.1007/978-3-642-01965-4. ISBN 978-3-642-01964-7.
  6. ↑ Nugent, C. R.; Mainzer, A.; Masiero, J.; Bauer, J.; Cutri, R. M.; Grav, T. та ін. (December 2015). NEOWISE Reactivation Mission Year One: Preliminary Asteroid Diameters and Albedos. The Astrophysical Journal. 814 (2): 13. arXiv:1509.02522. Bibcode:2015ApJ...814..117N. doi:10.1088/0004-637X/814/2/117. S2CID 9341381. Процитовано 20 квітня 2017.
  7. ↑ Usui, Fumihiko; Kuroda, Daisuke; Müller, Thomas G.; Hasegawa, Sunao; Ishiguro, Masateru; Ootsubo, Takafumi та ін. (October 2011). Asteroid Catalog Using Akari: AKARI/IRC Mid-Infrared Asteroid Survey. Publications of the Astronomical Society of Japan. 63 (5): 1117—1138. Bibcode:2011PASJ...63.1117U. doi:10.1093/pasj/63.5.1117. (online, AcuA catalog p. 153)
  8. ↑ Masiero, Joseph R.; Grav, T.; Mainzer, A. K.; Nugent, C. R.; Bauer, J. M.; Stevenson, R. та ін. (August 2014). Main-belt Asteroids with WISE/NEOWISE: Near-infrared Albedos. The Astrophysical Journal. 791 (2): 11. arXiv:1406.6645. Bibcode:2014ApJ...791..121M. doi:10.1088/0004-637X/791/2/121. S2CID 119293330. Процитовано 8 грудня 2016.
  9. ↑ Tedesco, E. F.; Noah, P. V.; Noah, M.; Price, S. D. (October 2004). IRAS Minor Planet Survey V6.0. NASA Planetary Data System – IRAS-A-FPA-3-RDR-IMPS-V6.0. Bibcode:2004PDSS...12.....T. Процитовано 17 жовтня 2019.
  10. ↑ Alí-Lagoa, V.; de León, J.; Licandro, J.; Delbó, M.; Campins, H.; Pinilla-Alonso, N.; Kelley, M. S. (June 2013). Physical properties of B-type asteroids from WISE data. Astronomy & Astrophysics. 554: 16. arXiv:1303.5487. Bibcode:2013A&A...554A..71A. doi:10.1051/0004-6361/201220680. S2CID 119214002. Процитовано 10 листопада 2015.
  11. ↑ а б Mainzer, A.; Grav, T.; Masiero, J.; Hand, E.; Bauer, J.; Tholen, D. та ін. (November 2011). NEOWISE Studies of Spectrophotometrically Classified Asteroids: Preliminary Results. The Astrophysical Journal. 741 (2): 25. arXiv:1109.6407. Bibcode:2011ApJ...741...90M. doi:10.1088/0004-637X/741/2/90. S2CID 35447010. Процитовано 16 травня 2016.
  12. ↑ Nugent, C. R.; Mainzer, A.; Bauer, J.; Cutri, R. M.; Kramer, E. A.; Grav, T. та ін. (September 2016). NEOWISE Reactivation Mission Year Two: Asteroid Diameters and Albedos. The Astronomical Journal. 152 (3): 12. arXiv:1606.08923. Bibcode:2016AJ....152...63N. doi:10.3847/0004-6256/152/3/63.
  13. ↑ LCDB Data for (1693) Hertzsprung. Asteroid Lightcurve Database (LCDB). Процитовано 16 травня 2016.


Див. також

  • Список астероїдів (1601-1700)

Посилання

  • Портал «Астрономія»
  • 1693 Герцшпрунг — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
  • http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.]
  • п
  • о
  • р

1692 Subbotina       ·       1693 Герцшпрунг       ·       1694 Kaiser


  • п
  • о
  • р
СонцеМеркурійВенераЗемляМісяцьМарсСупутники МарсаЦерераГоловний пояс астероїдівЮпітерСупутники ЮпітераКільця ЮпітераСатурнСупутники СатурнаКільця СатурнаУранСупутники УранаКільця УранаНептунСупутники НептунаКільця НептунаПлутонСупутники ПлутонаХаумеаСупутники ХаумеаМакемакеПояс КойпераЕридаДизноміяРозсіяний дискХмара ХіллаХмара Оорта
Сонце

Геліосфера
Геліопауза
Планети
☾ = супутники
∅ = кільця
Меркурій • Венера • Земля ☾ • Марс ☾ • Юпітер ☾ ∅ • Сатурн ☾ ∅ • Уран ☾ ∅ • Нептун ☾ ∅
Карликові
планети
Церера • Плутон ☾ • Гаумеа ☾ • Макемаке ☾ • Ерида ☾
Малі тіла
Сонячної
системи
Троянці
Троянці Юпітера • Троянці Нептуна
Кентаври
Див. також
Транснептунові
об'єкти
Хмара Оорта