Та, що біжить по хвилях (фільм, 1967)

Та, що біжить по хвилях
болг. Бягаща по вълните рос. Бегущая по волнам
Жанр	драма
Режисер	Павло Любимов
Сценарист	Олександр Галич
У головних ролях	Сава Хашимов Маргарита Терехова
Оператор	Стоян Зличкін
Композитор	Ян Френкель
Художник	А. Денков Г. Панфілова
Кінокомпанія	Кіностудія ім. М. Горького Студія художніх фільмів «Бояна фільм»
Тривалість	93 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР  Болгарія
Рік	1967
IMDb	ID 0061393

«Та, що біжить по хвилях» (болг. «Бягаща по вълните», рос. Бегущая по волнам) — спільний радянсько-болгарський художній фільм 1967 року, режисера Павла Любимова за мотивами однойменного роману (в українському перекладі «Стрімкіша за хвилі») письменника Олександра Гріна.

Піаніст Гарвей (Сава Хашимов), який їде на гастролі (і шалено від них втомлений), виходить з вагона поїзда на маленькій станції, щоб купити сигарет. Там він дізнається у продавщиці, що вигадані Олександром Гріном міста існують насправді і до них легко доїхати, просто сівши в автобус. Піаніст залишається на пероні, кидаючи у поїзді, що відходить, свого продюсера, і пішки йде до Лісса. Вранці він уже на місці. Там на березі моря він зустрічає дивну дівчину — Біче Сенієль (Маргарита Терехова), в яку закохується з першого погляду. Потім він знайомиться з власником вітрильника «Та, що біжить по хвилях» капітаном Гезом (Ролан Биков) і як пасажир вирушає в плавання. Під час плавання корабель робить зупинку в Дагоні і бере на борт кількох пасажирок. Після сварки з п'яним капітаном, який образив дівчину, Гарвея силоміць садять в шлюпку і залишають одного в нічному морі. Перед задрімавшим на хвилях Гарвеєм з'являється прекрасна дівчина, схожа на Біче (хоча вона і каже йому, що вона не Біче, а Фрезі Грант), і веде розмову з ним. Дівчина-видіння передбачає йому зустріч з пароходиком, який його врятує, і з дівчиною на ім'я Дейзі. Так все і відбувається…

• Та, що біжить по хвилях на сайті IMDb (англ.)