Повстання Чернігівського полку 1826
Повстання Чернігівського полку — збройний виступ, підготований Південним товариством декабристів в Україні 10-15 січня 1826 року (ст. ст. — 29 грудня 1825 — 3 січня 1826) проти царського режиму.
Напередодні повстання
Південні декабристи дізналися про смертельну хворобу імператора Олександра I раніше, ніж у Петербурзі. Фельд'єгері з Таганрога до Варшави проїжджали через південну станцію Умань і повідомили декабристу Волконському, що імператор при смерті. Крім того, вони раніше дізналися і про доноси на таємне товариство, які було надано покійному імператорові. Першим мав виступати Петербург. І лише після сигналу з Петербурга, що повстання в столиці має хоча б перший успіх, повинні були виступити південні війська. В обстановці міжцарів'я Пестель і його товариші напружено чекали вістей з півночі. Було вирішено, що Пестель і Барятинський при першій звістці про столичне повстання виїдуть до Петербурга і повстання на півдні піде під керівництвом Сергія Муравйова-Апостола. Керівники повстання розраховували приєднати до своєї акції значні військові з'єднання, зібрані біля Києва для маневрів. Поразка декабристів у Петербурзі (25 грудня 1825) примусила приспішити повстання в Україні; воно почалося у селі Трилісах, біля Фастова на Київщині. 24 грудня 1825 року був заарештований Пестель Павло Іванович.
Хід повстання
Повстання очолили підполковник С. Муравйов-Апостол, командир батальйону Чернігівського полку і М. Бестужев-Рюмін; найактивнішими учасниками були військовики з Товариства об'єднаних слов'ян (П. і А. Борисови, Сухінов Іван Іванович), які у вересні 1825 приєдналися до Південного товариства декабристів.
Коли командир полку підполковник Г. І. Гебель спробував заарештувати бунтівників за наказом із Санкт-Петербурга, йому завдали багато поранень, але він вижив. Після цього бунтівники вирішили почати повстання.
Повстання почалося успішно; вранці 10 січня 1826 здобуто м. Васильків, 11 січня повстанці оволоділи штабом полку. Маршрут повстання склався таким чином: першою повстала 5-та рота Чернігівського полку, що стояла в Трилісах. Увечері того ж 29 грудня вона прийшла в село Ковалівку, де з'єдналася з іншою ротою того ж полку — 2-ю гренадерською. Уранці 10 січня С. Муравйов-Апостол на чолі двох рот вступив у Васильків, де до нього приєдналися інші роти Чернігівського полку. Полк виявився, таким чином, майже весь у зборі. Полк зібрався на площі. Полкові знамена, полкова скарбниця — все було в руках повстанців. Муравйов покликав полкового священика Данила Кейзера, і той за його дорученням прочитав перед полком складений С. Муравйовим-Апостолом революційний «Православний катехізис», який складався з республіканських правил. У Василькові проявилася боротьба двох напрямів в керівництві повстанням: штаб повстання складався з чотирьох офіцерів, членів Товариства об'єднаних слов'ян ( Сухінова, Щепіло, Кузьміна і Соловйова), з одного боку, та Сергія Муравйова-Апостола, його брата Матвія і Бестужева-Рюміна — з іншого.[1] «Слов'яни» стояли за негайні, рішучі дії і за залучення на бік військового повстання селян. С. Муравйов зволікав, тому що чекав приєднання інших повсталих полків під командуванням членів Південного товариства. У Василькові слов'яни благали Муравйова негайно йти на Київ: там були співчуваючі офіцери і військові частини (наприклад, пропаганду серед робітників арсеналу вів Андрійович 2-й). Але С. Муравйов-Апостол не зважився прийняти цей план.
З Василькова 11 січня 1826 року після полудня повсталі війська рушили в село Мотовилівку, куди прийшли до вечора. 12 січня в Мотовилівці полку було оголошено відпочинок. Це викликало невдоволення солдатів, що вимагали швидких дій. Однак сили повстанців (близько 1000) не зростали, бо інші військові підрозділи і селяни відмовилися їх підтримати. 12 січня 1826 року Чернігівський полк намагався дістатися до Житомира для з'єднання з іншими полками, де служили члени Південного товариства декабристів. Проте поблизу села Ковалівки він був розбитий лояльними цареві частинами (загін генерала Гейсмара). Близько 50 повстанців було вбито. Після повстання Чернігівського полку заарештовано й віддано під суд 869 солдат і 5 офіцерів.[2] С. Муравйова-Апостола і Бестужева-Рюміна повішено, близько 100 заслано на каторгу до Сибіру, а Чернігівський 29-й піхотний полк розформовано і переведено в армію, діючу на Кавказі.
Примітки
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Приміщення штабу Чернігівського полку в місті Васильків (рос.)
- С. И. Муравйов-Апостол. Православный катехизис (рос.)
- М. В. Нечкина. Декабристы. Южное восстание (восстание Черниговского полка). (рос.)
- М. И. Муравйов-Апостол. Воспоминания и письма. Восстание Черниговского полка. (рос.)
- И.Горбачевский. Записки. Письма. Восстание Черниговского полка. (рос.)
- Латиш Ю. В. Декабристи в Україні. Історіографічні студії. Київ, 2014. — 237 с.
- п
- о
- р
Змови, повстання та протести в Україні (з XV ст.)
Бакотське повстання (1431–1434) • Повстання Лева (1457) • Змова князів (1481) • Повстання Мухи (1490—1492)
Повстання Глинського (1508) • Брацлавське і вінницьке повстання міщан (1541) • Білоцерківське повстання міщан (1589) • Повстання Косинського (1591—1593) • Повстання Наливайка (1594) • Брацлавське повстання (1594—1595)
Повстання Жмайла (1625) • Повстання Федоровича (1630) • Повстання Сулими (1635) • Повстання Павлюка (1637) • Повстання Острянина (1638) • Хмельниччина (1648—1657) • Повстання дейнеків (1657—1658) • Повстання Пушкаря та Барабаша (1657—1658) • Повстання Богуна (1659) • Переяславське повстання (1666) • Батуринська змова (1672) • Повстання Петрика (1692—1693)
Повстання Палія (1702—1704) • Гайдамацькі повстання (1734, 1750) • Кліщинське повстання (1767—1770) • Повстання в Запорізькій Січі (1768) • Коліївщина (1768—1769) • Турбаївське повстання (1789—1793) • Повстання Деніски (1797)
Повстання бузьких козаків (1817—1818) • Чугуївське повстання (1819) • Повстання Чернігівського полку (1826) • Шебелинське повстання (1829) • Чумний бунт у Севастополі (1830) • Листопадове повстання у Правобережній Україні (1830—1831) • Галицьке повстання (1846) • Революція в Галичині (1848) • Львівське повстання (1848) • Київська козаччина (1855) • Січневе повстання на Правобережній Україні (1863—1864) • Чигиринська змова (1877) • Страйк робітників Альбертівського рудника (1895)
Чечелівська республіка (1905) • Шулявська республіка (1905) • Дебальцевське збройне повстання (1905) • Повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» (1905) • Повстанський рух у Старобільському повіті (1917—1921) • Жовтневе повстання у Києві (1917) • Листопадове повстання у Києві (1917) • Січневе повстання у Києві (1918) • Антигетьманське повстання (1918) • Бердянське повстання (1918) • Таращанське повстання (1918) • Махновський рух (1918—1921) • Хотинське повстання (1919) • Васильківське повстання (1919) • Куренівське повстання (1919) • Григор'ївське повстання (1919) Баштанська республіка• Холодноярська республіка (1919—1922) • Зазимське повстання (1920) • Бориспільське повстання (1920) • Легедзинське повстання (1920) • Медвинське повстання (1920—1921) • Ямпільське повстання (1921) • Татарбунарське повстання (1924) • Батятицькі страйки (1928—1929) • Павлоградське повстання (1930) • Повстання селян Шепетівської округи (1930) • Драбівське повстання (1931) • Ліське повстання (1932) • Чортківське повстання (1939) • УПА (1943—1954) • Заворушення в Одесі (1960) • Бунт у Кривому Розі (1963) Масові заворушення у Дніпродзержинську (1972) • Страйки шахтарів Донбасу (1989—1990) • Революція на граніті (1990) • Похорон патріарха Володимира (1995) • Україна без Кучми (2000—2001)
Україна без Кучми (2000—2001) • Повстань, Україно! (2002—2003) • Помаранчева революція (2004) • Пам'ятай про газ… (2005—2006, 2009) • АнтиТабачна кампанія (2010—2012) • Протести за право на мирні зібрання в Україні (2010—2013) • Ні поліцейській державі (2010) • Займіться ділом, а не язиком! (2010—2012) (Помста за розкол країни (2012)) • Податковий майдан (2010) • Проти деградації освіти (2011—2013) (Кампанія на захист ЗНО (2013)) • Україна проти Януковича (2012) • Вставай, Україно! (2013) • Протести у Врадіївці (2013) • Не купуй російське! (з 2013) (Бойкот російського кіно (з 2014)) • Євромайдан / Революція гідності (2013—2014) • Тарифний Майдан (2015) • Акції за прискорення реформ (2017—2018) • Акції протесту, пов'язані з темою убивства Михайла Медведєва (2016) • Протести євробляхарів (2018) • Шкільний страйк заради клімату (2019) • Червоні лінії (2019) • Протести через вбивство Кирила Тлявова (2019) • «Аваков — чорт» (2019—2021) • Ні капітуляції! (2019—2020) • Ні - продажу землі (2019—2020) • #SaveФОП (2019—2021) • Тарифний Майдан (2021) • Протести проти вакцинації (2021) • Гроші на ЗСУ (2023)
