Квінт Фабій Максим (консул 121 року до н. е.)

Квінт Фабій Максим
лат. Quintus Fabius Maximus Allobrogicus
Ім'я при народженніQuintus Fabius Maximus
Народився164 до н. е.(-164)
Стародавній Рим
Помер110 до н. е.(-110)
Рим, Римська республіка
ГромадянствоРимська республіка
Місце проживанняРим
Діяльністьполітик, військовий діяч
Знання мовлатина
Суспільний станпатрицій[d][1] і нобілітет[1]
Посадаконсул
Термін121 рік до н. е.
РідФабії, Емілії
БатькоКвінт Фабій Максим Еміліан
Матиневідомо
У шлюбі зневідомо і невідомо
ДітиКвінт Фабій Максим
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Квінт Фабій.

Квінт Фа́бій Макси́м Алобро́зький (лат. Quintus Fabius Maximus Allobrogicus; 164 до н. е. — 110 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул 121 року до н. е.

Життєпис

Походив з двох патриціанських родів Фабіїв та Еміліїв. Син Квінта Фабія Максима Еміліана, консула 145 року до н. е. Замолоду вів безладний спосіб життя, утім, згодом здобув авторитет і повагу в суспільстві.

У 134 році до н. е. став квестором за підтримки свого дяді Сципіона Еміліана, потім під його керуванням воював під Нуманцією (Іспанія). У 129 році до н. е. організував поховання Сципіона Еміліана. У 123 році до н. е. був пропретором Ближньої Іспанії, де організував збір та забезпечення Римської республіки зерном. Задля цього зчинив значні утиски місцевого населення. За пропозицією народного трибуна Гая Гракха зерно було продано, а отриманні кошти повернені іспанським містам, самому же Квінту винесено догану.

У 121 році до н. е. Квінта Фабія було обрано консулом разом із Луцієм Опімієм. Під час своєї каденції воював із галльськими племенами арвернів та аллоброгів у Трансальпійській Галлії. 8 серпня у вирішальній битві при злитті річок Ісар та Родан Квінт Фабій повністю розбив ворога. У 120 році отримав тріумф, почесний агномен «Алоброзький», а в місці перемоги спорудив пам'ятник Перемозі, храми Марса й Геркулеса, водночас на римському форумі — тріумфальну арку.

У 113 році до н. е. очолював посольство в Магнесії (Мала Азія), де розглядав суперечку поміж критськими містами Ітан та Єрапітна. Останньою справою була участь в обговоренні та голосуванні стосовно земельного закону.

Родина

Джерела

  • Strab. IV 1, 11; 2, 3 (лат.)
  • Friedrich Münzer: Fabius 110). // Paulys Realenzyklopädie der klassischen Altertumswissenschaft. Bd. VI 2, Stuttgart 1907, Sp. 1794—1796. (нім.)
  • п
  • о
  • р
Консули 150-126 до н.е.Консули Римської республіки 125-101 до н.е. → Консули 100-76 до н.е.
125: Марк Плавцій Гіпсей і Марк Фульвій Флакк — 124: Гай Кассій Лонгін і Гай Секстій Кальвін — 123: Квінт Цецилій Метелл Балеарік і Тіт Квінкцій Фламінін — 122: Гней Доміцій Агенобарб і Гай Фанній — 121: Луцій Опімій і Квінт Фабій Максим — 120: Публій Манілій і Гай Папірій Карбон — 119: Луцій Цецилій Метелл Далматік і Луцій Аврелій Котта — 118: Марк Порцій Катон і Квінт Марцій Рекс — 117: Луцій Цецилій Метелл Діадемат і Квінт Муцій Сцевола — 116: Гай Ліциній Гета і Квінт Фабій Максим Ебурн — 115: Марк Емілій Скавр і Марк Цецилій Метелл — 114: Маній Ацілій Бальб і Гай Порцій Катон — 113: Гай Цецилій Метелл Капрарій і Гней Папірій Карбон — 112: Марк Лівій Друз і Луцій Кальпурній Пізон Цезонін — 111: Публій Корнелій Сціпіон Назіка Серапіон і Луцій Кальпурній Бестія — 110: Марк Мінуцій Руф і Спурій Постумій Альбін — 109: Квінт Цецилій Метелл Нумідійський і Марк Юній Сілан — 108: Сервій Сульпіцій Гальба і Квінт Гортензій, суффектМарк Аврелій Скавр — 107: Луцій Кассій Лонгін і Гай Марій — 106: Гай Атілій Серран і Квінт Сервілій Цепіон — 105: Публій Рутілій Руф і Гней Маллій Максим — 104: Гай Марій (2-й раз) і Гай Флавій Фімбрія — 103: Гай Марій (3-й раз) і Луцій Аврелій Орест — 102: Гай Марій (4-й раз) і Квінт Лутацій Катул — 101: Гай Марій (5-й раз) і Маній Аквілій
  1. а б Digital Prosopography of the Roman Republic
    d:Track:Q100166489