Дороті Кроуфут Годжкін
Дороті Кроуфут Годжкін | |
---|---|
Dorothy Crowfoot Hodgkin | |
Народилася | 12 травня 1910(1910-05-12) Каїр, Єгипет |
Померла | 29 липня 1994(1994-07-29) (84 роки) Ілмінгтон, Ворікшир, Велика Британія ·геморагічний інсульт |
Місце проживання | Велика Британія |
Країна | Велика Британія[1] |
Діяльність | біолог, хімік, фізикиня, біохімік, кристалограф, біофізик |
Alma mater | Самервільський коледж, Кембриджський університет |
Галузь | біохімія |
Заклад | Сомервіль коледж (Оксфорд) |
Вчене звання | професор |
Науковий керівник | Джон Десмонд Бернал[2] |
Аспіранти, докторанти | Judith Howardd Том Бланделл Barbara Wharton Lowd Judith Ann Kathleen Howardd[3] |
Членство | Лондонське королівське товариство[2] Леопольдина Академія наук СРСР[4] Американська академія мистецтв і наук[2] Російська академія наук Нідерландська королівська академія наук Національна академія наук США Манчестерське літературно-філософське товариствоd |
Відома завдяки: | Розробку рентгеноструктурного аналізу білків, визначення структури інсуліну |
Батько | John Winter Crowfootd[5] |
Мати | Grace Mary Hood Crowfootd[2][5] |
Брати, сестри | Elizabeth Grace Crowfootd[5] Joan Crowfoot Payned[5] Diana Crowfootd[5] |
У шлюбі з | Thomas Lionel Hodgkind[2][5] |
Нагороди | Нобелівська премія з хімії (1964) |
Висловлювання у Вікіцитатах Дороті Кроуфут Годжкін у Вікісховищі |
Дороті Мері Кроуфут Годжкін (англ. Dorothy Mary Crowfoot Hodgkin, Ходжкін[6], 12 травня 1910, Каїр, Єгипет — 29 липня 1994, Велика Британія) — британська біохімікиня, розробниця рентгеноструктурного аналізу білків, учасниця встановлення структур пеніциліну та вітаміну B12. В 1964 році отримала Нобелівську премію з хімії «за визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин».[7] У 1969 році, за п'ять років після отримання Нобелівської премії, Дороті Годжкін також встановила структуру інсуліну.[8]
Життєпис
Дитинство
Дороті Кроуфут народилася 12 травня 1910 року в Каїрі, Єгипет. Її батько Джон Вінтер Кроуфут[en] був археологом, тому сім'я постійно переїжджала в різні куточки світу — дитинство Дороті пройшло в Єгипті, Англії та Судані. Від батька Дороті успадкувала любов до історії та археології.
Мати Дороті — Ґрейс Мері Кроуфут[en], до шлюбу Гуд, (англ. Hood) також активно допомагала чоловіку в його діяльності, окрім того, сама була старанним ботаніком і зробила значний вклад в опис флори Судану. Також вона була міжнародним авторитетом з коптських тканин. Саме від матері Дороті отримала базове знання ботаніки.[7],[9]
Наукова робота
Ще у школі в Англії Дороті захоплювалася кристалами і вивчала хімію і кристалографію. Подорожуючи з батьком, у 13-річному віці вона зробила кількісний аналіз деяких мінералів в Судані. В Йорданії вона брала участь у розкопках візантійських храмів[10].
У 1932 році Кроуфут закінчила вивчати хімію у Соммервільському коледжі Оксфордського університету, коли було суворе обмеження на вступ жінок[11]. Після чого отримала стипендію, що дозволила їй продовжити навчання у Кембріджі. Там вона попрацювала з ірландським піонером рентгеноструктурного аналізу Джоном Берналом. Разом вони розробили метод аналізу монокристалів білків, занурених у маточний розчин[10].
У 1935 році Дороті, використавши свій спадок, змогла придбати власний рентгенівський апарат, на якому вона продовжувала роботу з аналізу стеролів, особливо йодиду холестерину. За цю роботу у 1937 вона отримала ступінь доктора[12].
Під час війни, у 1942 році, Годжкін почала вивчати молекулярну структуру пеніциліну. До 1949 року ця робота була нею завершена. Отримані результати дозволили розпочати масове виробництво цього препарату, значно здешевивши його[10].
У 1956 році Годжкін отримує посаду лекторки з курсу рентгенівської кристалографії в Оксфордському університеті. Наступного року, вона визначила структуру вітаміну B12 — над цим завданням вона працювала з 1948 року[12].
Також на B12 у 1961 році Годжкін вперше показала зв'язок у металорганічних сполуках між металом і вуглецем[10].
Після отримання премії Дороті Годжкін продовжувала активно працювати, і у 1972 році визначила структуру Zn-інсуліну, майже в 9 разів більш масивної молекули ніж вітамін B12[12].
Того ж року вона очолила Міжнародне товариство кристалографів, і займала цю посаду до 1975 року.
Нагороди і звання
У 1957 році дослідниця була нагороджена Королівською медаллю.
У 1964 році Дороті Годжкін отримала Нобелівську премію з хімії «За визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин»[13]. Вона стала третьою жінкою, яка отримала цю нагороду (після Марії і Ірен Кюрі).
Наступного року вона отримала Орден Заслуг. Дороті Годжкін стала другою жінкою, що отримала цю нагороду. Першою була Флоренс Найтінгейл у 1907 році[14].
У 1976 році вона отримала медаль Коплі.
Дороті Годжкін є серед визначних осіб, яких може бути зображено на нових 50-фунтових банкнотах Великої Британії[15].
Особисте життя
У 1937 році Дороті Кроуфут одружилася з Томасом Лайонелом Годжкіном[en], істориком Африки[16]. У подружжя було троє дітей: син Люк, став математиком[17], донька Елізабет — істориком[18], син Тобі — біологом[19].
Див. також
- 5422 Годжкін — астероїд, названий на її честь.
Примітки
- ↑ Catalog of the German National Libraryd:Track:Q23833686
- ↑ а б в г д Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 606. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2d:Track:Q28721132d:Track:Q16733642d:Track:Q1508259
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.d:Track:Q829984
- ↑ http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-52628.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
- ↑ а б в г д е Kindred Britaind:Track:Q75653886
- ↑ [недоступне посилання з 24 червня 2019]
- ↑ а б Біографія Дороті Кроуфут Годжкін на офіційному сайті Фундації Нобеля. The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 20 червня 2010.(англ.)
- ↑ Дороті Кроуфут Годжкін. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 10 березня 2010. Процитовано 20 червня 2010.(англ.)
- ↑ Дороти Кроуфут Ходжкин. Химический факультет МГУ. Архів оригіналу за 28 грудня 2003. Процитовано 20 червня 2010.(рос.)
- ↑ а б в г ПРОФЕССОР, ЛАУРЕАТ НОБЕЛЕВСКОй ПРЕМИИ ДОРОТИ КРОУФУТ-ХОДЖКИН [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Рейчел Ігнотофскі. Жінки в науці. 50 безстрашних першопрохідниць, що змінили світ. — Вид-во «Вівсянка», 2020 . — С. 65.
- ↑ а б в КРОУФУТ-ХОДЖКИН (Crowfoot-Hodgkin) Дороти(рос.)
- ↑ The Nobel Prize in Chemistry 1964 [Архівовано 22 травня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Order of Merit [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ На нових 50-фунтових банкнотах може бути зображено Маргарет Тетчер або Стівена Гокінга [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.] «Інтерфакс-Україна»
- ↑ Mr Thomas Hodgkin. The Times. 26 березня 1982.(англ.)
- ↑ «Dr Luke Hodgkin» [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.], Academic Staff, King's College London(англ.)
- ↑ Fellows and governance of the Rift Valley Institute. riftvalley.net. Rift Valley Institute. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 24 червня 2019.(англ.)
- ↑ «Toby Hodgkin» [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.], PAR Researcher Database.(англ.)
- п
- о
- р
Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950)
Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберґ (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975)
Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000)
Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) Бавенді / Брюс / Єкімов (2023)
Це незавершена стаття про біохіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |