Оборона Одеси (1941)

Оборона Одеси
Німецько-радянська війна Друга світова війна
Барикади на вулицях Одеси
Координати: 46°28′38″ пн. ш. 30°43′57″ сх. д. / 46.47747000002777185° пн. ш. 30.73262000002777938° сх. д. / 46.47747000002777185; 30.73262000002777938
Дата: 5 серпня — 16 жовтня 1941 Місце: Одеса, СРСР Результат: 72-денна оборона міста завершилася евакуацією червоноармійських військ
Сторони
СРСР	Румунське королівство Третій Рейх
Командувачі
Г. В. Жуков І. Ю. Петров Г. П. Софронов П. С. Октябрський	Александру Іоаніті† Ніколає Чуперка Йосіф Якобіч Еріх фон Манштейн
Військові сили
86 000,[1] 240 гармат, Чорноморський флот і біля 55 000 одеситів (народне ополчення).[2]	340 223, 4-та румунська армія (12 дивізій, одна з них — танкова та сім бригад) і частини 72-ї німецької піхотної дивізії.
Втрати
41 268 (16 578 вбитими і зниклими безвісти, 24 690 поранених) 151 літак Інша оцінка: 60,000 загалом[3]	92 545 (17 729 вбитими, 63 345 поранених, 11 471 зниклими безвісти) 19 танків 20 літаків

Ця стаття є частиною серії статей про історію міста Одеса
—
Давні часи Гавань Істріан • Гавань Ісіякон • Святилище на Жеваховій горі
Середньовіччя Джинестра • Кацюбіїв • Єні-Дунья
Російська імперія Захоплення фортеці Єні-Дунья • Порто-франко[ru] • Чума • Одеський карантин • Монумент апельсину • Оборона 1854 • Філікі Етерія • Зустріч моряків Чемульпо • Виставка
Міжвоєнний час Повстання на панцернику «Потьомкін» • Листопадове повстання • Радянська республіка • Операція тралення • Одесько-Миколаївська операція • Евакуація 1919 • Одеська операція • Евакуація 1920
Радянський Союз Червоний терор • Оборона 1941 (Григорівський десант • Евакуація 1941) • Голокост • Наступальна операція • Катастрофа Ту-104 • Інцидент з Ту-134
Україна Перейменування вулиць • Поховання князя Воронцова • Сепаратистський рух • Протистояння 2014 • Вибухи
Інші статті Градоначальники • Міські голови • Ліквідовані кладовища • Відвідування лідерами держав
Портал • Проєкт
п о р

Оборона Одеси (5 серпня-16 жовтня 1941) — оборонна операція військ Окремої Приморської армії і Чорноморського флоту в роки Другої світової війни з метою утримання міста Одеса від німецько-румунських військ.

У липні 1941 року, після перших оборонних боїв на кордонах СРСР, війська Південного фронту Червоної армії ухиляючись від оточення, викликаного катастрофічними поразками Південно-Західного фронту, почали відступ на схід. Відхід у другій половині липня військ фронту за Дністер, подальший їх відступ на початку серпня, прорив румунсько-німецьких військ північніше Тирасполя створили безпосередню загрозу захоплення Одеської військово-морської бази і міста Одеса з боку суші. Однак, попри велику чисельну перевагу 4-ї румунської армії, їм не вдалося оволодіти Одесою з ходу. Розпочалася битва за місто, яка отримала назву «битва за Одесу»^[4] або «оборона Одеси»^[5].

До початку німецько-радянської війни Одеса не була підготовлена в інженерному відношенні до оборони з берега. Значною мірою це пояснюється тим, що Одеська ВМБ, згідно з існуючими на той період керівними документами, вважалася тиловою базою і не готувалася до кругової оборони. З іншого боку, для цього відносно нового оперативного з'єднання Чорноморського флоту не існувало єдиного плану оборони з суші, моря і повітря^[6].

4 серпня Народний комісар Військово-Морського Флоту СРСР наказав командувачу Чорноморським флотом організувати оборону Одеси з сухопутного напрямку, а на наступний день, 5 серпня надійшов наказ Ставки Верховного Головнокомандування про підготовку оборони міста. 8 серпня Одеса була об'явлена на осадному становищі, а 13 серпня румунсько-німецькі війська вийшли до Чорного моря на схід від Одеси і повністю блокували її з суші, остаточно відрізавши її від військ Південного фронту.

19 серпня, вже під час перших оборонних боїв, директивою Ставки ВГК був затверджений план заходів з організації оборони міста і сформований Одеський оборонний район (ООР) на чолі з командиром Одеської військово-морської бази контр-адміралом Гаврилом Васильовичем Жуковим. До складу району увійшли сили Одеської ВМБ і Приморської армії (25-та і 95-та стрілецькі дивізії, які раніше входили в 9-ту армію, 1-ша кавалерійська дивізія та деякі частині посилення). Командувач армією генерал-лейтенант Георгій Павлович Софронов був призначений заступником командира ООР (з 5 жовтня — генерал-майор Іван Юхимович Петров).

15 серпня війська 4-ї румунської армії здійснили першу спробу наступу на Одесу у напрямку Сичавка — Булдинка, але наступ успіху не мав. Через три дні, 18 серпня, румунські війська розгорнули наступ по всьому сухопутному фронту і, в ході триденних запеклих боїв, до 20 серпня вийшли в район Карсталь — Вигода. Надалі, до 27 серпня румуни просунулися на рубіж Гільдендорф — Олександрівка, що дозволило йому здійснювати обстріл міста і порту корпусною та армійською артилерією місто, порт і підходи до останнього з моря. 12 вересня, отримавши підкріплення, румунські війська спрямували головний удар на Великий Дальник: вихід румунів у район між населеними пунктами Гросслібенталь і Клейнлібенталь, а також на західний берег Сухого лиману створив пряму загрозу морським перевезенням до Одеси, збільшив можливості обстрілу міста.

14 вересня військова рада ООР була змушена запросити термінову допомогу через брак підкріплень. 17 вересня в Одесу з Новоросійська була перекинута повнокровна кадрова 157-ма стрілецька дивізія загальною чисельністю 12 600 чоловік під командуванням полковника Дмитра Томілова. Поповнення з резерву Ставки дозволило розпочати підготовку контрудару в Східному секторі оборони.

22 вересня з метою оточення і знищення лівофлангового угруповання противника в районі Нова Дофінівка — Олександрівка 157-ма і 421-ша стрілецькі дивізії завдали контрудару по позиціям 13-ї і 15-ї піхотних дивізій румун з одночасним комбінованим повітряно-морським десантом у найближчий тил румунських військ у районі села Григорівка. У результаті контрудару румуни змушені були наприкінці вересня перейти до оборони на всьому фронті під Одесою. Однак ситуація, що склалася до того часу на південному крилі радянсько-німецького фронту, була така, що подальше утримання Одеської військово-морської бази ставало все менш доцільним.

У повітряному бою 28 вересня 1941 року загинув разом з Митрофаном Стребковим льотчик Іван Щепоткін. Той день став першим «чорним днем» для транспортної авіації Люфтваффе на Східному фронті. 11 І-16 69-го полку та 2 штурмовики Іл-2 46-ї ескадрильї ВПС Чорноморського флоту вилетіли із завданням штурмувати румунську вантажну колону в районі дороги Спиридонівка — Свердлове. Колона в зазначеному місці не була виявлена, на зворотному шляху зустріли повітряний караван — «Юнкерси» тягли за собою планери з набоями. У повітряному бою було збито чотири Junkers Ju 52 та три планери DFS 230, з радянської сторони були збиті два І-16. Рештки двох сильно розбитих винищувачів були виявлені між Визиркою і Тишково^[7] (Любопіль). У звіті 104-ї транспортної групи Люфтваффе записано, що 2 радянські літаки були збиті кулеметним вогнем бортових стрільців.

30 вересня Ставка Верховного Головнокомандування ухвалила рішення про евакуацію Одеського оборонного району, яка і була проведена в період з 1 по 16 жовтня 1941 року.

З початку війни на підходах до Одеської ВМБ був виставлений корабельний дозор, створені загони з оборони важливих об'єктів, створені пости спостереження, оповіщення і зв'язку. В морському секторі виставлені шхуни з аеростатами загородження і плавучі зенітні батареї.

Військовій раді Чорноморського флоту було дано вказівку утримувати Одесу до кінця, незалежно від стану прав на сухопутному фронті, у випадку оточення міста забезпечити підтримку з моря, на Тендрівській косі організувати базу для прикриття морських перевезень.

Основними завданнями сил флоту під час оборони Одеси були:

• доставка морем поповнень військ і озброєнь, евакуація важливих в економічному значенні вантажів;
• вогнева підтримка корабельною артилерією і авіацією флоту, вогнем берегових батарей військ Одеського оборонного району;
• сприяння сухопутним військам у здійсненні контрударів проведенням морських десантів;
• на останньому етапі оборони — евакуація військ і техніки Приморської армії в Севастополь.

В боях за Одесу важливу роль зіграли артилерійські удари, які здійснювалися крейсерами, есмінцями і канонерськими човнами ЧФ. На початковому етапі оборони артилерійська підтримка військ покладалася на загін кораблів Північно-західного району (крейсер «Комінтерн», есмінці «Шаумян», «Незаможник», канонерські човни «Красная Армєнія», «Красная Абхазія», «Красная Грузія», «Красная Аджарія»). Слід зазначити, що усі ці кораблі мали застаріле артозброєння, тому надалі командування флоту до артилерійських ударів залучало і кораблі з основного складу сил флоту. За час оборони міста в артилерійській підтримці військ ООР взяло участь 22 кораблі Чорноморського флоту — усього з цією метою було зроблено 165 виходів в район Одеси. Всього було випущено близько 15 тис. снарядів. Однак переважна більшість артстрільб здійснювалася по площам, тому вони були малоефективні. Найбільшу інтенсивність артилерійська підтримка з моря мала під час проведення Григорівського десанту.

Крім корабельної артилерії активну участь в обороні Одеси брала берегова артилерія Одеської ВМБ: два дивізіони стаціонарної артилерії калібру від 130 до 203 мм і один дивізіон рухомих батарей калібру 152 і 203 мм. 25 серпня, коли стаціонарні берегові батареї опинилися під загрозою захоплення біла підірвана 412-та берегова батарея (46°35′31″ пн. ш. 30°57′51″ сх. д. / 46.592167° пн. ш. 30.964417° сх. д. / 46.592167; 30.964417), а 30 серпня — 21-ша. Усі три батареї 42-го окремого артдивізіону були підірвані в останній день евакуації. З п'яти рухомих батарей три були надалі евакуйовані в Севастополь, а дві ті що прикривали відхід військ — підірвані.

Військово-повітряні сили флоту на одеських аеродромах були нечисельні — на початок оборони 69-й винищувальний авіаполк налічував 41 літак, тому з 22 серпня підтримку військ ООР здійснювали основні сили ВПС ЧФ. Всього було здійснено близько 7 тис. літако-вильотів.

Найбільшою успішною бойовою задачею флоту в період оборони Одеси було проведення 22 вересня тактичного морського десанту в районі села Григорівка на підтримку контрудару 157-ї і 421-ї стрілецьких дивізій в Східному секторі оборони.

За період оборони транспортний флот Чорноморського басейну (не враховуючи рейси суден допоміжного флоту ЧФ і бойових кораблів) здійснив 911 рейсів з Севастополя в Одесу і на-зворот загальним тоннажем 4 млн тон. Транспортами і бойовими кораблями ЧФ в обох напрямках було перевезено 195 тис. бійців і офіцерів. З Одеси було евакуйовано понад 300 тис. цивільного населення, 80 великих і середніх підприємств. Есмінці, тральщики і сторожові катери здійснили понад 700 виходів в море для охорони конвоїв і окремих транспортів.

Згідно з рішенням Ставки ВГК з 1 по 16 жовтня Чорноморський флот здійснював евакуацію Одеського оборонного району на Кримський півострів. Під час евакуації було евакуйовано 86 тис. військових і 15 тис. цивільного населення, 1158 автомашин, 462 гармати, 14 танків, 36 бронемашин, 163 трактори, понад 25 тис. тон різних вантажів.

Евакуація військ з Одеси відбулась без втрат і несподівано для ворога. Війська Приморської армії евакуйовані з Одеси, були спрямовані на оборону Севастополя. Радянські війська, що протягом 73 днів обороняли місто, стримували значні сили німецько-румунських військ, завдавши їм значних втрат. Оборона міста давала можливість Чорноморському флоту впродовж другої половини 1941 року контролювати всю акваторію Чорного моря, загрожуючи узбережжю Румунії та її нафтовим родовищам.

• Меморіальний комплекс Пам'ятник невідомому матросу та Алея слави у парку Шевченко
• Меморіал героїчної оборони Одеси 411-ї берегової батареї
• Пояс Слави — ланцюг 11 монументів, зведених у 1964—1967 роках на рубежах героїчної оборони Одеси
• 100 км по Поясу Слави
• Музей партизанської слави (катакомби)
• 1 травня 1945 року Одесі присвоєне звання місто-герой.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 грудня 1942 року була заснована медаль «За оборону Одеси».^[8] Нею нагороджувалися всі учасники оборони Одеси — військовослужбовці Червоної Армії, Військово-Морського Флоту і військ НКВС, а також особи з цивільного населення, які брали безпосередню участь в обороні міста в період з 5 серпня по 16 жовтня 1941 року.

• Спрага (рос. Жажда), Одеська кіностудія, 1959
• Подвиг Одеси (рос. Подвиг Одессы), Одеська кіностудія, 1985
• Потяг в далекий серпень (рос. Поезд в далёкий август), Одеська кіностудія, 1971
• Незламна (рос. «Битва за Севастополь», англ. «Battle for Sevastopol») ТОВ Студія «Кінороб» (Україна), «Новые люди» (Росія), 2015. Фільм присвячений найкращій у світі жінці-снайперу Герою Радянського Союзу Людмилі Павличенко, яка брала участь в обороні Одеси та Севастополя.

• Битви та операції німецько-радянської війни
• Григорівський десант
• НИ-1
• Одеська наступальна операція

• В. М. Грицюк, О. Є. Лисенко. Одеська оборонна операція 1941 [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 539. — ISBN 978-966-00-1061-1.

• 73 героических дня (Хроника обороны Одессы в 1941 году) / Вольский Серафим Андреевич, Кривцов Николай Андреевич, Кундаров Пётр Алексеевич, Лункин Георгий Мефодиевич. — 2—е, исправленное и дополненное. — Одесса : «Маяк», 1978. — 320 с. — 75 000 прим. (рос.)
• Оборона Одессы // Великая Отечественная война 1941–1945: энциклопедия. — под. ред. М. М. Козлова. — Москва : Советская Энциклопедия, 1985. — С. 222.
• Доценко В. Период флотов роазнородных сил. // Флоты XX века. История военно-морского искусства. — под. ред. В. И. Куроедова. — Москва : ЭКСМО, 2003. — Т. 2 кн. 1. — С. 622-623. — ISBN 5-699-04857-X.
• Черкасов А. А. Оборона Одессы. Страницы правды. — 1-е. — Одесса : Optimum, 2006. — 210 с. — ISBN 966-344-012-0.
• В огне Великой Отечественной. Героическая Одесса. // Российский Черноморский флот. Исторический очерк. — под. ред. А. Д. Клецкова. — Симферополь : ДИАЙПИ, 2008. — С. 232-234. — ISBN 978-966-491-038-2.
• Усыченко Ю. И. Одесса: Страницы героической защиты и освобождеения города-героя. 1941–1944. — М. : Политиздат, 1978. — 176 с. — (Города-герои)

• Оборона Одеси [Архівовано 5 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Григорівський десант у контексті оборони Одеси [Архівовано 22 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Черноморский Флот в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. Оборона военно-морских баз. Оборона Одессы [Архівовано 24 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• The Battle of Odessa — 1941 [Архівовано 4 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• Eleanor Roosevelt and the Soviet Sniper [Архівовано 11 грудня 2018 у Wayback Machine.]

п о р Друга світова війна Театри воєнних дій Основні битви (1939—1942) Основні битви (1943—1945) Основні аспекти Учасники Початок: • Причини • Події в Європі • Події в Азії • Події в Африці Основні театри воєнних дій: • Західна Європа • Східна Європа • Середземномор'я • Близький Схід • Африка • Тихий океан • Америка 1939: • Польська кампанія • Радянське вторгнення до Польщі • Приєднання Західної Білорусі до СРСР • Приєднання Західної України до СРСР • Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР • Окупація балтійських країн • Радянсько-фінська війна • «Дивна війна» • Битва за Атлантику • Блокада Німеччини 1940: • Операція «Везерюбунг» • Французька кампанія • Битва за Середземномор'я • Битва за Британію • Східноафриканська кампанія • Північноафриканська кампанія • Кампанія в Лівійській пустелі • Сенегальська операція • Габонська операція • Битва за Мальту • Італо-грецька війна 1941: • Операція «Ауфмарш 25» • Операція «Маріта» • Бій біля мису Матапан • Іракська операція • Операція «Меркурій» • Сирійсько-Ліванська кампанія • Операція «Зільберфукс» • Битва за Борнео • Німецько-радянська війна • Операція «Барбаросса» • Радянсько-фінська війна 1941—1944 • Оборона Заполяр'я • Битва за Київ • Оборона Одеси • Блокада Ленінграда • Іранська операція • Смоленська битва • Битва за Москву • Сумсько-Харківська операція • Севастопольська оборона • Напад на Перл-Гарбор • Таїландська операція • Малайська операція • Гонконзька битва • Філіппінська операція 1941—1942 • Гуамська операція • Вейкська операція • Голландсько-Ост-Індійська операція • Третя Чаншайська операція 1942: • Ржевська битва • Дем'янська операція • Битва за Батаан • Тиморська операція • Битва за Австралію • Новогвінейська кампанія • Сінгапурська оборона • Битва за Індійський океан • Битва в Кораловому морі • Битва за Мідвей • Битва за Гуадалканал • Битва за Дьєпп • Битва біля Газали • Битва біля східних Соломонових островів • Мадагаскарська операція • Алеутська операція • Андаманська операція • Харківська операція • Операція «Блау» • Битва за Кавказ • Сталінградська битва • Друга битва за Ель-Аламейн • Операція «Смолоскип» • Чжецзян-Цзянсійська операція 1943: • Деблокада Ленінграда • Воронезько-Харківська операція • Третя битва за Харків • Туніська кампанія • Італійська кампанія • Курська битва • Смоленська операція • Сицилійська операція • Додеканеська кампанія • Центрально-Тихоокеанська кампанія • Бірманська кампанія • Битва за Дніпро •• Битва за Київ • Хуаїнь-Янченська операція • Чунцинська операція • Битва при Чанде • Дніпровсько-Карпатська операція 1944: • Операція «Шінгл» • Битва при Монте-Кассіно • Наступ під Ленінградом • Корсунь-Шевченківська операція • Кримська операція • Виборзько-Петрозаводська операція • Операція «Оверлорд» • Операція «Нептун» • Нормандська операція • Операція «Драгун» • Битва за Нарву • Операція «Багратіон» • Прибалтійська операція • Курляндський мішок • Філіппінська кампанія 1944—1945 • Варшавське повстання • Львівсько-Сандомирська операція • Яссько-Кишинівська операція • Румунська операція • Східно-Карпатська операція • Дебреценська операція • Операція «Маркет-Гарден» • Гуамська операція • Маріансько-палауська операція • Будапештська операція • Петсамо-Кіркенеська операція • Лапландська війна • Битва за Пелеліу • Арденнська операція • Операція «Іті-Го» 1945: • Битва за Іодзіму • Операція «Боденплатте» • Вісло-Одерська операція • Борнейська операція • Східно-Прусська операція • Рюкюсько-Бонінська операція • Балатонська операція • Хенань-Хубейська операція • Операція «Верітебл» • Рурська операція • Верхньо-Сілезька операція • Нижньо-Сілезька операція • Східно-Померанська операція • Битва за Берлін • Празька операція • Віденська операція • Радянсько-японська війна • Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі • докладніше… Міжнародні угоди: • Мюнхенська угода • Пакт Молотова — Ріббентропа • Пакт чотирьох держав • Договір між СРСР та Німеччиною • Японсько-радянський пакт Ключові конфлікти напередодні світової війни: • Маньчжурський інцидент • Кампанія у Внутрішній Монголії • Друга італо-ефіопська війна • Угорсько-українська війна • Японсько-китайська війна Протиборчі сторони: • Ленд-ліз • Колабораціонізм • Допоміжна поліція Третього Рейху • Радянські фронти часів Другої світової війни • Пропаганда • Військова техніка • Військове виробництво • Штрафні військові підрозділи • Операція «Валькірія» • Операція «Бернгард» • Операція «Даунфол» • Операція «Скріпка» Гуманітарні катастрофи: • Голокост • Блокада Ленінграда • Марш Смерті з Батаану • Голод у Бенгалії • Голод у Нідерландах • Воєнні злочини країн Осі • Воєнні злочини союзників • Воєнні злочини РСЧА • Катинський розстріл • Депортація народів у СРСР • Операція «Кілгол» • Видача козаків у Лієнці • Жінки для втіхи • Стратегічні бомбардування • Різанина в Нанкіні • Американські військовополонені • Британські військовополонені • Італійські військовополонені • Німецькі військовополонені • Радянські військовополонені • Румунські військовополонені • Фінські військовополонені • Французькі військовополонені • Японські військовополонені Окупації: • Чехословаччини • Польщі • Данії • Норвегії • Бельгії • Люксембургу • Нідерландів • Нормандських островів • Франції • Югославії: •• Сербії •• Словенії •• Боснії і Герцеговини ‎ •• Македонії • Греції • СРСР: •• Української РСР •• Білоруської РСР •• країн Балтії •• Російської РФСР • Китаю • Індонезії • Малайї • Філіппін • Таїланду • Індокитаю • Сінгапуру • Бірми • Німеччини • Японії Наслідки: • Наслідки • Втрати • Відзначання • Депортація німців • Нюрнберзький процес • Токійський процес • Іранська криза • Холодна війна Антигітлерівська коаліція • Лідери • СРСР • США • Велика Британія • Китай • Канада • Франція • Норвегія • Польща • Нідерланди • Бельгія • Люксембург • Чехословаччина • Югославія • Греція • Єгипет • Індія • Австралія • Нова Зеландія • ПАС • Бразилія • Мексика • докладніше… Країни Осі • Лідери • Німеччина • Італія • Японія • Вішістська Франція • Фінляндія • Угорщина • Румунія • Болгарія • Хорватія • Словаччина • Таїланд • докладніше… Рух опору: • Польща • Норвегія • Данія • Бельгія • Нідерланди • Франція • Німеччина • Греція • Югославія • Радянські партизани • Україна • Білорусь • В'єтнам Оборона Одеси у сестринських Вікіпроєктах Портал «Друга світова війна» Файли у Вікісховищі? Додаткова інформація • Територіально-політична експансія Третього Рейху • Тотальна війна • Друга світова війна у світовій культурі переглянути обговорити редагувати

Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · BabelNet Нормативний контроль Freebase: /m/0cm8jv · J9U: 987007543524005171 · LCCN: sh85094077